Ukr.Biochem.J. 2023; Том 95, № 3, травень-червень, c. 42-48

doi: https://doi.org/10.15407/ubj95.03.042

Екстрагенітальні та інфекційні фактори, що можуть спровокувати невиношування вагітності

14.07.2023   Uncategorized   No comments

Т. Г. Гутор1, Н. Ф. Тімченко1*, О. І. Мацюра2

1Кафедра соціальної медицини, економіки та організації охорони здоров’я,
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, Україна;
2Кафедра педіатрії № 2, Львівський національний медичний університет
імені Данила Галицького, Львів, Україна;
*e-mail: timchenkonataliaf@ukr.net

Отримано: 08 травня червня 2023; Виправлено: 05 червня 2023;
Затверджено: 11 червня 2023; Доступно онлайн: 11 липня 2023

Невиношування вагітності є поліетіологічною патологією, яка пов’язана з демографічною кризою. Невиношування вагітності являється однією з причин перинатальної та неонатальної смертності немовлят, зростання захворюваності і смертності дітей до двох років, порушення психомоторного та фізичного розвитку, когнітивних розладів та інвалідності дітей віком до п’яти років. Пошук шляхів вирішення цих проблем залишається пріоритетним. Досліджували дві жіночі групи. До дослідної групи увійшли 403 жінки після мимовільного переривання вагітності, передчасних пологів або при загрозі викидня, а до контрольної групи – 402 жінки з фізіологічним перебігом вагітності та доношеною вагітністю. У дослідженні застовано методи системного підходу, структурно-логічного, медичного та статистичного аналізів. Під час обстеження виявлено понад 20 інфекційних факторів ризику та понад 70 факторів екстрагенітального походження. Найбільш значимими інфекційними патологіями були COVID-19 (36,23 ± 2,29% та 14,93 ± 1,78%), герпес 1 типу (5,96 ± 1,18% та 1,0 ± 0,5%), токсоплазмоз (4,22 ± 1,0% та 1,0 ± 0,50%) та хламідійна інфекція (4,22 ± 1,0% та 0,50 ± 0,35%) в дослідній та контрольній групах відповідно (P < 0,01). Найбільш значимими екстрагенітальними патологіями були ауто­імунний тиреоїдит (8,68 ± 1,40% і 0,75 ± 0,43%), цукровий діабет 1 типу (2,23 ± 0,74% і 0%) та алергічний риніт/синусит (3,97 ± 0,97% і 0,50 ± 0,35%) у дослідній та контрольній групах відповідно (P < 0,01). Отримані результати будуть використані при розробці персоніфікованої ризик-орієнтованої моделі попередження невиношування вагітності.

Ключові слова: , , , ,

Посилання:

  1. Tietzmann MR, Teichmann PDV, Vilanova CS, Goldani MZ, Silva CHD. Risk Factors for Neonatal Mortality in Preterm Newborns in The Extreme South of Brazil. Sci Rep. 2020;10(1):7252. PubMed, PubMedCentral, CrossRef
  2. Torchin H, Ancel PY, Jarreau PH, Goffinet F. Epidemiology of preterm birth: Prevalence, recent trends, short- and long-term outcomes. J Gynecol Obstet Biol Reprod (Paris). 2015;44(8):723-731. (In French). PubMed, CrossRef
  3. Torchin H, Ancel PY. Epidemiology and risk factors of preterm birth. J Gynecol Obstet Biol Reprod (Paris). 2016;45(10):1213-1230. (In French).  PubMed, CrossRef
  4. Quenby S, Gallos ID, Dhillon-Smith RK, Podesek M, Stephenson MD, Fisher J, Brosens JJ, Brewin J, Ramhorst R, Lucas ES, McCoy RC, Anderson R, Daher S, Regan L, Al-Memar M, Bourne T, MacIntyre DA, Rai R, Christiansen OB, Sugiura-Ogasawara M, Odendaal J, Devall AJ, Bennett PR, Petrou S, Coomarasamy A. Miscarriage matters: the epidemiological, physical, psychological, and economic costs of early pregnancy loss. Lancet. 2021;397(10285):1658-1667. PubMed, CrossRef
  5. Rossen LM, Ahrens KA, Branum AM. Trends in Risk of Pregnancy Loss Among US Women, 1990-2011. Paediatr Perinat Epidemiol. 2018;32(1):19-29. PubMed, PubMedCentral, CrossRef
  6. Timchenko NF, Gutor TG. Dynamics of miscarriage among the female population of fertile age in Ukraine and in Lviv region in 2014–2021. Acta Medica Leopoliensia. 2022;28(3-4):72-86. CrossRef
  7. Lorthe E, Torchin H, Delorme P, Ancel P-Y, Marchand-Martin L, Foix-L’Hélias L, Benhammou V, Gire C, d’Ercole C, Winer N, Sentilhes L, Subtil D, Goffinet F, Kayem G. Preterm premature rupture of membranes at 22-25 weeks’ gestation: perinatal and 2-year outcomes within a national population-based study (EPIPAGE-2). Am J Obstet Gynecol. 2018;219(3):298.e1-298.e14. PubMed, CrossRef
  8. Tang J, Chen R, Yu Y, Bao W, Tiemeier H, Rodney A, Zhu X, Li M, Huang D, Zhao Q. Associations of pre-pregnancy impaired fasting glucose and body mass index among pregnant women without pre-existing diabetes with offspring being large for gestational age and preterm birth: a cohort study in China. BMJ Open Diabetes Res Care. 2021;9(1):e001641. PubMed, PubMedCentral, CrossRef
  9. Schjenken JE, Green ES, Overduin TS, Mah CY, Russell DL, Robertson SA. Endocrine Disruptor Compounds-A Cause of Impaired Immune Tolerance Driving Inflammatory Disorders of Pregnancy? Front Endocrinol (Lausanne). 2021;12:607539. PubMed, PubMedCentral, CrossRef
  10. Tang W, Mao J, Li KT, Walker JS, Chou R, Fu R, Chen W, Darville T, Klausner J, Tucker JD. Pregnancy and fertility-related adverse outcomes associated with Chlamydia trachomatis infection: a global systematic review and meta-analysis. Sex Transm Infect. 2020;96(5):322-329. PubMed, PubMedCentral, CrossRef
  11. Jaiswal N, Puri M, Agarwal K, Singh S, Yadav R, Tiwary N, Tayal P, Vats B. COVID-19 as an independent risk factor for subclinical placental dysfunction. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2021;259:7-11. PubMed, PubMedCentral, CrossRef
  12. Bouachba A, Allias F, Nadaud B, Massardier J, Mekki Y, Bouscambert Duchamp M, de la Fournière B, Huissoud C, Trecourt A, Collardeau-Frachon S. Placental lesions and SARS-Cov-2 infection: Diffuse placenta damage associated to poor fetal outcome. Placenta. 2021;112:97-104. PubMed, PubMedCentral, CrossRef
Creative CommonsThis work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.