Ukr.Biochem.J. 2023; Том 95, № 3, травень-червень, c. 22-32

doi: https://doi.org/10.15407/ubj95.03.022

Фактори ризику інтубації та штучної вентиляції легень у недоношених новонароджених у разі застосування СРАР

14.07.2023   Uncategorized   No comments

O. П. Борисюк1,2*, О. І. Мацюра1, Л. В. Беш1, Ю. Ю. Дубровна2

1Кафедра педіатрії № 2, Львівський національний медичний
університет імені Данила Галицького, Львів, Україна;
2КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна лікарня», Львів, Україна;
*е-mail: olenabora@gmail.com

Отримано: 09 травня червня 2023; Виправлено: 07 червня 2023;
Затверджено: 11 червня 2023; Доступно онлайн: 11 липня 2023

Раннє застосування постійного позитивного тиску в дихальних шляхах (СРАР) у новонароджених дітей з високим ризиком розвитку респіраторного дистрес-синдрому (РДС) прирівнюється за своєю ефективність до профілактичного призначення сурфактанту. Однак, в перші 72 год після народження майже половина немовлят все ж потребують інтубації та штучної вентиляції легень (ШВЛ), а неуспішне початкове застосування СРАР у цих дітей асоціюється з гіршим прогнозом. Тому пошук надійних прогностичних чинників ризику неефективності СРАР у глибоконедоношених новонароджених, дихальну підтримку в яких розпочинають зі СРАР, залишається актуальним і сьогодні. У ретроспективне когортне дослідження, що проводилось на базі КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна лікарня» (Україна), було залучено 151 дитину з масою тіла <1500 г і гестаційним віком <32 тижнів, яким відразу після народження призначали СРАР. За отриманими результами частота неефективного застосування СРАР в даній когорті становила 31%. Потреба в інтубації дитини виникала в середньому через п’ять годин після народження, при цьому середня концентрація кисню (FiO2) становила 0,48 (0,15). Поширеність основних чинників ризику розвитку тяжкого РДС суттєво не відрізнялася між двома групами (успішне СРАР і неуспішне СРАР). Ризик неуспішного застосування СРАР був достовірно пов’язаний з лікуванням сурфактантом, при цьому коефіцієнт співвідношення шансів (КСШ) – 7,46; 95% довірчий інтервал (ДІ): 2,3-24,2, тяжким РДС (КСШ – 12,17; 95% ДІ: 3,8-39,3), потребою в реанімації після народження (КСШ – 3,10; 95% ДІ: 1,2-8,1), початковим тиском на СРАР (КСШ – 0,38; 95% ДІ: 0,15-0,99). Більш раннє введення екзогенного сурфактанту дітям високого ризику розвитку РДС могло б попередити необхідність застосовувати у них ШВЛ.

Ключові слова: , , , ,

Посилання:

  1. Sweet DG, Carnielli V, Greisen G, Hallman M, Ozek E, Te Pas A, Plavka R, Roehr CC, Saugstad OD, Simeoni U, Speer CP, Vento M, Visser GHA, Halliday HL. European Consensus Guidelines on the Management of Respiratory Distress Syndrome – 2019 Update. Neonatology. 2019;115(4):432-450. PubMed, PubMedCentral, CrossRef
  2. Diblasi RM. Nasal continuous positive airway pressure (CPAP) for the respiratory care of the newborn infant. Respir Care. 2009;54(9):1209-1235. PubMed
  3. Schmölzer GM, Kumar M, Pichler G, Aziz K, O’Reilly M, Cheung PY. Non-invasive versus invasive respiratory support in preterm infants at birth: systematic review and meta-analysis. BMJ. 2013;347:f5980. PubMed, PubMedCentral, CrossRef
  4. Morley CJ, Davis PG, Doyle LW, Brion LP, Hascoet JM, Carlin JB. Nasal CPAP or intubation at birth for very preterm infants. N Engl J Med. 2008;358(7):700-708. PubMed, CrossRef
  5. Finer NN, Carlo WA, Walsh MC, Rich W, Gantz MG, Laptook AR, Yoder BA, Faix RG, Das A, Poole WK, Donovan EF, Newman NS, Ambalavanan N, Frantz 3rd ID, Buchter S, Sánchez PJ, Kennedy KA, Laroia N, Poindexter BB, Cotten CM, Van Meurs KP, Duara S, Narendran V, Sood BG, O’Shea TM, Bell EF, Bhandari V, Watterberg KL, Higgins RD. Early CPAP versus surfactant in extremely preterm infants. N Engl J Med. 2010;362(21):1970-1979. PubMed, PubMedCentral, CrossRef
  6. Sandri F, Plavka R, Ancora G, Simeoni U, Stranak Z, Martinelli S, Mosca F, Nona J, Thomson M, Verder H, Fabbri L, Halliday H. Prophylactic or early selective surfactant combined with nCPAP in very preterm infants. Pediatrics. 2010;125(6):e1402-e1409. PubMed, CrossRef
  7. Dunn MS, Kaempf J, de Klerk A, de Klerk R, Reilly M, Howard D, Ferrelli K, O’Conor J, Soll RF. Randomized trial comparing 3 approaches to the initial respiratory management of preterm neonates. Pediatrics. 2011;128(5):e1069-e1076. PubMed, CrossRef
  8. Dargaville PA, Aiyappan A, De Paoli AG, Dalton RGB, Kuschel CA, Kamlin CO, Orsini F, Carlin JB, Davis PG. Continuous positive airway pressure failure in preterm infants: incidence, predictors and consequences. Neonatology. 2013;104(1):8-14. PubMed, CrossRef
  9. Dargaville PA, Gerber A, Johansson S, De Paoli AG, Kamlin COF, Orsini F, Davis PG. Incidence and Outcome of CPAP Failure in Preterm Infants. Pediatrics. 2016;138(1):e20153985. PubMed, CrossRef
  10. Fuchs H, Lindner W, Leiprecht A, Mendler MR, Hummler HD. Predictors of early nasal CPAP failure and effects of various intubation criteria on the rate of mechanical ventilation in preterm infants of <29 weeks gestational age. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 2011;96(5):F343-F347. PubMed, CrossRef
  11. De Jaegere AP, van der Lee JH, Canté C, van Kaam AH. Early prediction of nasal continuous positive airway pressure failure in preterm infants less than 30 weeks gestation. Acta Paediatr. 2012;101(4):374-379. PubMed, CrossRef
  12. Rocha G, Flôr-de-Lima F, Proença E, Carvalho C, Quintas C, Martins T, Freitas A, Paz-Dias C, Silva A, Guimarães H. Failure of early nasal continuous positive airway pressure in preterm infants of 26 to 30 weeks gestation. J Perinatol. 2013;33(4):297-301. PubMed, cr id=”https://doi.org/10.1038/jp.2012.110″]
  13. Subramaniam P, Ho JJ, Davis PG. Prophylactic nasal continuous positive airway pressure for preventing morbidity and mortality in very preterm infants. Cochrane Database Syst Rev. 2016;(6):CD001243. PubMed, CrossRef
  14. Bohn D, Dargaville PA, Davis PG, Hutchison AA, Owen LS. Acute Neonatal Respiratory Failure. In: Rimensberger, P. (eds) Pediatric and Neonatal Mechanical Ventilation. 2015; 8: 1185-1265. CrossRef
  15. Raimondi F, de Winter JP, De Luca D. Lung ultrasound-guided surfactant administration: time for a personalized, physiology-driven therapy. Eur J Pediatr. 2020;179(12):1909-1911. PubMed, CrossRef
  16. Autilio C. Techniques to evaluate surfactant activity for a personalized therapy of RDS neonates. Biomed J. 2021;44(6):671-677. PubMed, PubMedCentral, CrossRef
  17. De Martino L, Yousef N, Ben-Ammar R, Raimondi F, Shankar-Aguilera S, De Luca D. Lung Ultrasound Score Predicts Surfactant Need in Extremely Preterm Neonates. Pediatrics. 2018;142(3):e20180463. PubMed, CrossRef
  18. Brat R, Yousef N, Klifa R, Reynaud S, Shankar Aguilera S, De Luca D. Lung Ultrasonography Score to Evaluate Oxygenation and Surfactant Need in Neonates Treated With Continuous Positive Airway Pressure. JAMA Pediatr. 2015;169(8):e151797. PubMed, CrossRef
  19. Raschetti R, Yousef N, Vigo G, Marseglia G, Centorrino R, Ben-Ammar R, Shankar-Aguilera S, De Luca D. Echography-Guided Surfactant Therapy to Improve Timeliness of Surfactant Replacement: A Quality Improvement Project. J Pediatr. 2019;212:137-143.e1. PubMed, CrossRef
Creative CommonsThis work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.