Tag Archives: альдегіди
Оксидативний стрес і ензиматична система катаболізму альдегідів у мітохондріях м’язів іммобілізованих щурів пубертатного віку
Амжад Хамдаллах1, В. В. Давидов2, В. М. Швець3
1Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, Україна;
2ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків;
3Запорізький державний медичний університет, Україна;
e-mail: vaddavydov@mail.ru
Мета роботи – з’ясування особливостей прояву оксидативного стресу і стану ензиматичної системи утилізації ендогенних альдегідів у мітохондріальній фракції скелетних (стегнових) м’язів у щурів пубертатного віку в умовах іммобілізаційного стресу. Дослідження показали, що в іммобілізованих щурів пубертатного віку виникає різноспрямований характер модуляції активності мітохондріальних альдегіддегідрогеназ і альдегідредуктаз, що обмежує можливість ефективного катаболізму карбонільних продуктів вільнорадикального окислення в м’язах. Підтвердженням цього є збільшення в тварин рівня продуктів вільнорадикального окислення протеїнів у мітохондріях скелетних м’язів. Показано, що на етапі статевого дозрівання в щурів підвищується чутливість скелетних м’язів до оксидативного стресу за рахунок модуляції в ньому стану ензиматичної системи утилізації ендогенних альдегідів у мітохондріях.
Вплив семікарбазиду на пероксидацію та розвиток карциноми Льюїс у мишей
Л. М. Петрунь
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: petrun@biochem.kiev.ua
Досліджували вплив семікарбазиду на метастазування карциноми Льюїс та процеси пероксидації в мишей лінії С57В1. Встановлено, що доза семікарбазиду 1/120 LD50 у тварин із прищепленою карциномою Льюїс гальмує ріст пухлини та зменшує метастазування в легенях (P < 0,05). За впливу семікарбазиду в цій дозі в організмі мишей значно гальмуються процеси утворення вільних радикалів та активних форм кисню на тлі зменшення рівня альдегідів, що пов’язано з їхньою властивістю реагувати із семікарбазидом.
Участь альдегідів в оксидативному стресі в тимоцитах щура in vitro
К. О. Токарчук, О. В. Зайцева
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: kate_tokarchuk@ukr.net
За розвитку оксидативного стресу утворюються ліпідні радикали, подальша трансформація яких призводить до формування численних альдегідів, що є одним із чинників посилення постсинтетичних модифікацій протеїнів та ДНК. Мета роботи: дослідити роль альдегідів у формуванні показників оксидативного стресу в тимоцитах щура in vitro. Для цього було використано дві моделі: залізоіндукований оксидативний стрес та інкубація екзогенних альдегідів із тимоцитами.
За використання першої моделі для індукції оксидативного стресу суспензію тимоцитів (2×106 клітин/мл HBSS, рН 7,2) інкубували 6 годин з розчином FeSO4 (20, 30, 40 мкМ) та аскорбіновою кислотою (100 мкМ). Показано підвищення загального вмісту альдегідів в 29 разів (90 ± 6 нмоль/107 клітин; контроль 3,1 ± 0,3 нмоль/107 клітин), при цьому рівень ТБК-активних продуктів підвищується в 4,4 раза, а рівень СО-груп протеїнів – в 10 разів. Рівень мітохондріальної активності клітин зменшується в 1,5 раза, а рівень низькомолекулярних SH-груп в 2,3 раза. Застосування розчину акцептору альдегідів димедону (200 мкМ) зменшує рівень альдегідів в 3,7 раза, ТБК-активних продуктів в 1,6 раза, СО-груп протеїнів в 5 разів, при цьому мітохондріальна активність підвищується в 1,4 раза, а рівень SH-груп в 1,8 раза.
У разі застосування другої моделі суспензію тимоцитів (2×106 клітин/мл HBSS, рН 7,2) інкубували 6 год з екзогенними альдегідами: формальдегідом (ФА), гліоксалем (ГЛ) та метилгліоксалем (МГЛ) – у діапазоні концентрацій від 50 до 600 мкМ, акролеїном (АКР) – 1–15 мкМ. Рівень ТБК-активних продуктів збільшується для ФА в 1,3 раза, для інших альдегідів в 5–7 разів. Рівень СО-груп протеїнів підвищується для ФА в 3,7 раза, для МГЛ в 7 разів, для ГЛ в 13 разів, для АКР в 22 рази. Рівень SH-груп знижується для ФА в 1,5 раза, для МГЛ в 2,6 раза, для ГЛ в 3 рази, для АКР в 9 разів. Спостерігається зниження мітохондріальної активності клітин приблизно в 1,5 раза для всіх альдегідів. Одержані результати доводять безпосередню участь альдегідів у формуванні показників оксидативного стресу в тимоцитах щура.
Порівняння модифікуючої дії біоактивних альдегідів на альбумін людини
І. П. Крисюк, А. Я. Кнауб, С. Г. Шандренко Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ; е-mail: iryna-kr@yandex.ua Постсинтетичні модифікації протеїнів є причиною та наслідком багатьох захворювань, а альдегіди – одні з основних чинників утворення цих модифікацій. У дослідах in vitro проведено порівняльне дослідження модифікуючої дії на альбумін людини ендогенних альдегідів. Розчин альбуміну людини (20 мМ) інкубували з альдегідами: рибозою, гліоксалем, метилгліоксалем і формальдегідом (20 мМ кожний) та за їх комбінування в 0,1 М Na-фосфатному буфері (рН 7,4), що містив 0,02% азиду натрію, при 37 °С у темряві протягом 30 діб. Визначали флуоресцентні властивості аддуктів, вміст протеїнових карбонільних груп, перерозподіл молекулярної маси протеїну. Одержано такі рейтинги альдегідів від найнижчої до найбільшої здатності: формувати на альбуміні флуоресценті аддукти – формальдегід, метилгліоксаль, рибоза, гліоксаль; карбонілювати протеїни – рибоза, формальдегід, гліоксаль, метилгліоксаль; утворювати міжмолекулярні зв’язки – рибоза, метилгліоксаль, гліоксаль, формальдегід. Встановлено, що альдегіди різняться спрямуванням утворення протеїнових модифікацій. Так, наприклад, формальдегід, маючи найнижчу здатність формувати флуоресцентні аддукти, виявляє найвищу здатність утворювати міжмолекулярні протеїнові зв’язки. Тому залежно від особливостей перебігу в організмі карбонільного стресу необхідно коректно вибирати значущі показники постсинтетичних модифікацій.