Tag Archives: біохімічні показники крові
Вплив L-глутамінової кислоти і N-ацетилцистеїну на біохімічні показники крові у щурів, які отримували CCl(4)
Н. О. Салига
Інститут біології тварин НААН України, Львів;
е-mail: ynosyt@yahoo.com
Отримано: 30 березня 2022; Виправлено: 19 травня 2023;
Затверджено: 05 червня 2023; Доступно онлайн: 20 червня 2023
Токсична органічна речовина CCl4 є добре відомою модельною сполукою для вивчення детоксикаційної функції печінки та розвитку оксидативного стресу. Метою дослідження було оцінити вплив введення L-глутамінової кислоти (L-Glu) і N-ацетилцистеїну (NAC) на параметри крові щурів за токсичної дії CCl4. Піддослідним самцям щурам Вістар внутрішньоочеревинно вводили CCl4, щурам групи CCl4/L Glu додатково вводили L-Glu (750 мг/кг), щури групи CCl4/NAC отримували NAC (150 мг/кг), а група CCl4/L-Glu/NAC – L-Glu (750 мг/кг) і NAC (150 мг/кг). Тривалість експерименту становила 24 год. У крові тварин, які отримували CCl4, спостерігали підвищений рівень пероксидів ліпідів, TBARS, триацилгліцеринів, холестерину та зниження активності глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази, глутатіон-S-трансферази та вмісту GSH порівняно з контрольною групою без лікування. Показано, що після додаткового введення тваринам L-Glu або L-Glu/NAC, більшість досліджуваних показників була близька до контрольного рівня. Ці результати свідчать про те, що вищезазначені амінокислоти послаблювали CCl4-індукований оксидативний стрес у крові щурів.
Порівняння ад’ювантних властивостей хітозану за пероральної та підшкірної імунізації мишей БСА
М. Р. Козак1*, І. М. Петрух1, В. В. Влізло2
1Інститут біології тварин НААН України, Львів;
2Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького, Україна;
*e-mail: mariyarkozak@gmail.com
Отримано: 15 грудня 2021; Затверджено: 01 липня 2022
Вакцинація – найкращий спосіб для запобігання поширення інфекційних захворювань. Недоліками вакцинації є її побічні ефекти. Молекули ДНК, РНК або протеїни, які мають антигенні властивості, є потенційно безпечними. Однак ці молекули мають низьку імуногенність, і тому потребують кон’югації з ад’ювантом. Метою дослідження було оцінити потенціал хітозану як ад’юванта та порівняти його ефективність за підшкірного та орального способу введення. Експерименти проводили на 3 групах мишей лінії BALB/c. Мишам першої групи вводили 20 мкл суміші хітозану (3,3 мг/кг) та БСА (1,7 мг/кг) у забуференому фізіологічному розчині підшкірно. Мишам другої дослідної групи суміш хітозану та БСА за тих же доз і об’ємів вводили орально. Третя група – контрольна – не вакциновані миші. Імунізацію проводили на 1, 14 та 28 дні експерименту. Рівень антитіл до БСА визначали методом ELISA. У сироватці крові визначали активність аспартатамінотрансферази та аланінамінотрансферази, вміст холестерину, креатиніну та сечовини. Встановлено, що як підшкірна, так і оральна імунізація забезпечувала 2-кратне підвищення титрів анти-BSA антитіл на фоні утримання усіх біохімічних показників крові на рівні фізіологічної норми. Однак у сироватці мишей, імунізованих орально, активність аспартатамінотрансферази була підвищеною порівняно з мишами, імунізованими підшкірно. Зниженими виявились рівень холестерину у сироватці мишей, імунізованих підшкірно та креатиніну і сечовини в обох експериментальних групах порівняно з контролем. Зроблено висновок, що оральна імунізація з хітозаном є оптимальним шляхом для індукції антиген-специфічних антитіл.