Tag Archives: кверцетин
Оцінка спектральних характеристик, чистоти й антиоксидантної активності С-фікоціаніну з ціанобактерій, зібраних у Каунаській лагуні (Литва)
Н. Гудзь1,2*, В. Туркіна3, О. Єзерська1, Л. Кобилінська4,
А. Філіпська1, Я. Каросєне5, Д. Галіните6,
Г. Бальчюнайте–Мурзієне7, С. Хом’як8, Н. Савіцкєне9
1Кафедра технології ліків та біофармації Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Львів, Україна;
2Кафедра фармації та екологічної хімії Опольського університету, Польща;
3Науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Львів, Україна;
4Кафедра біологічної хімії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Львів, Україна;
5Лабораторія альгології та мікробної екології, Центр природничих досліджень, Вільнюс, Литва;
6Кафедра фармакогнозії, Литовський університет наук про здоров’я, Каунас, Литва;
7Інститут фармацевтичних технологій Литовського університету наук про здоров’я, Каунас, Литва;
8Кафедра технології біологічно активних речовин, фармації та біотехнології Національного університету «Львівська політехніка», Львів, Україна;
9Кафедра фармакогнозії, Литовський університет наук про здоров’я, Каунас, Литва;
*e-mail: natali_gudz@ukr.net
Отримано: 09 жовтня 2022; Виправлено: 14 листопада 2022;
Затверджено: 16 листопада 2022; Доступно онлайн: 19 грудня 2022
Вивчено фізико-хімічні характеристики C-фікоціаніну (C-ФЦ), екстрагованого з ціанобактерій, зібраних у Каунаській лагуні (спектральні характеристики, вміст C-ФЦ в сухій масі й хімічна чистота). З’ясовано, що досліджувані концентрації С-ФЦ в очищеній воді повинні бути в межах 0,02–0,16% для вимірювання вмісту С-ФЦ у сухій масі і його спектральних характеристик. У спектрі С-ФЦ виявлено два чітких максимуми поглинання за λ 277 і 619 нм. Вміст C-ФЦ у сухому порошку знаходився в діапазоні від 7,25% до 9,30% залежно від його концентрації в розчині і типу спектрофотометра. Розраховано коефіцієнт чистоти 1,5, який вказує на харчову кваліфікацію отриманої біомаси C-ФЦ. Запропонована аналітична методика дозволила виявити, що С-ФЦ має про-/антиоксидантні властивості залежно від концентрації, а саме його вмісту в реакційних сумішах із 2,2-дифеніл-1-пікрилгідразилом (DPPH). У ході досліджень вирішено наступні питання: підібрано концентрацію етанолу в розчині DPPH для уникнення осадження протеїнів у реакційних сумішах (50%); підібрано співвідношення розчину С-ФЦ до розчину DPPH; побудовано калібрувальні криві для кверцетину й рутину; визначено антиоксидантну активність отриманого зразка С-ФЦ.
Вільнорадикальні реакції в еритроцитах крові щурів за дії кверцетину і гістаміну
Н. П. Гарасим*, М. Я. Буклів, А. Р. Зинь, С. М. Мандзинець,
А. О. Безкоровайний, Д. І. Санагурський
Львівський національний університет імені Івана Франка, біологічний факультет, кафедра біофізики та біоінформатики;
*e-mail: garasymnataly@gmail.com
Отримано: 12 червня 2020; Затверджено: 17 грудня 2020
Метою роботи було оцінити in vitro вплив кверцетину та гістаміну окремо або в поєднанні на вільнорадикальний стан еритроцитів щурів. Кверцетин (0,1; 0,5; 3,0; 5,0 мМ) та гістамін (0,01 та 10,0 мкМ) додавали до цільної крові окремо або разом. Визначали у гемолізованих еритроцитах вміст гідропероксидів, TБA-активних продуктів та карбонільних груп протеїнів. Найбільший вплив на показники стану еритроцитів, який виявлявся в істотному підвищенні рівня ТБА-активних продуктів та вмісту карбонільних груп протеїнів встановлено за поєднаної дії кверцетину та гістаміну.
Вплив кверцетину на маркери оксидативного стресу та проникність мітохондріальної мембрани в серці щурів із цукровим діабетом 2 типу
Н. І. Горбенко1, О. Ю. Боріков2, О. В. Іванова1, К. В. Таран1, Т. С. Літвінова1, Т. В. Кіприч1, А. С. Шаламай3
1ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України», Харків;
2Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Україна;
3ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», Київ, Україна;
e-mail: gorbenkonat58@ukr.net
Отримано: 24 червня 2019; Затверджено: 13 серпня 2019
Відомо, що окисидативний стрес і активація мітохондріальної пори в кардіоміоцитах спричинюють пошкодження тканин і розвиток діабетичних серцево-судинних ускладнень. Метою дослідження було визначення впливу кверцетину на показники оксидативного стресу та проникність мітохондріальної мембрани в серце щурів із цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. ЦД 2 типу було індуковано у 12-місячних самців щурів Wistar за допомогою високожирової дієти протягом чотирьох тижнів та ін’єкцій стрептозотоцину (25 мг/кг маси тіла внутрішньочеревно двічі на тиждень). Всіх тварин було розподілено на три групи: інтактна група (C, n = 8), контрольна діабетична група (Діабет, n = 8) і діабетичні щури, що отримували кверцетин (50 мг/кг/добу внутрішньошлунково) протягом 8 тижнів після індукції діабету (Діабет+Кверцетин, n = 8). Встановлено, що введення кверцетину щурам із ЦД 2 типу супроводжується поліпшенням чутливості до інсуліну та нормалізацією функціонального стану мітохондрій серця за рахунок підвищення активності аконітази та сукцинатдегідрогенази. Кверцетин також зменшував інтенсивність оксидативного стресу, знижуючи рівень продуктів посиленого окислення протеїнів і збільшуючи активність тіоредоксинредуктази в мітохондріях серця щурів у порівнянні з діабетичним контролем. Крім того, кверцетин пригнічував Са2+-індуковану активацію мітохондріальної пори в серці діабетичних тварин. Одержані дані свідчать про наявність протективного ефекту у кверцетину відносно оксидативного стресу, активації мітохондріальної проникності і дисфункції мітохондрій в кардіоміоцитах діабетичних щурів, що обґрунтовує перспективність його використання з метою ослаблення кардіо-васкулярного ризику за умов цукрового діабету 2 типу.