Tag Archives: проточна цитометрія
Трансмембранний обмін Са(2+) в деполяризованих мітохондріях міометрія щурів
Л. Г. Бабіч, С. Г. Шликов, Н. В. Кандаурова, С. О. Костерін
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: babich@biochem.kiev.ua
Поляризація внутрішньої мембрани є головним фактором у забезпеченні акумуляції фізіологічно важливих катіонів, зокрема Са2+, у матриксі мітохондрій. Так, надійно доведено, що надходження іонів Са у мітохондрії забезпечується функціонуванням Са2+-уніпортеру, активність якого залежить від мембранного потенціалу. Проте є окремі повідомлення про можливість накопичення іонів Са у деполяризованих мітохондріях. Мета цієї роботи – дослідити трансмембранний обмін іонів Са у мітохондріях міометрія в умовах дисипації мембранного потенціалу. Раніше ми показали, що внесення Са2+ в інкубаційне середовище, яке не містило К+-фосфат, АТР та Mg2+, призводило до деполяризації мітохондріальної мембрани. Але при цьому реєструється дозозалежне збільшення рівня іонізованого Са у матриксі мітохондрій у процесі їхньої інкубації в Са2+-вмісному середовищі. Введення до інкубаційного середовища 10 мкМ RuR або 3–7 мМ Mg2+, класичних інгібіторів Са2+-уніпортеру, супроводжується збільшенням рівня іонізованого Са у деполяризованих мітохондріях. Попередня інкубація мітохондрій з 5 мкМ циклоспорином А, інгібітором мітохондріальної пори, не зменшувала рівень Са2+ у матриксі. Зроблено припущення, що в умовах блокади потенціал-залежних шляхів надходження іонів Са до мітохондрій, збільшення його рівня у матриксі забезпечується функціонуванням Са2+/Н+-обмінника. Збільшення рівня іонізованого Са у мітохондріях у відповідь на введення RuR або Mg2+, зпричинене інгібуванням Са2+-уніпортеру, який в умовах деполяризації функціонує як система, що забезпечує вихід катіона.
Пригнічення проліферації та індукція апоптозу лейкемічних клітин людини за дії рамназину in vitro
О. О. Фільченков, М. П. Завелевич
Інститут експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України, Київ;
e-mail: apoclub@i.ua
На клітинах лінії Jurkat гострої лімфобластної лейкемії людини проаналізовано пригнічення проліферації та апоптогенні ефекти диметоксильованого похідного кверцетину – рамназину. Показано, що цитотоксична та проапоптотична активність рамназину in vitro зменшена в порівнянні з такою кверцетину. Проапоптотична дія рамназину реалізується за мітохондріальним шляхом і пов’язана з активацією каспази-9 і каспази-3. За індукції апоптозу субоптимальними дозами інгібітора ДНК-топоізомерази ІІ вепезиду в клітинах Jurkat, культивованих із рамназином, досягається адитивний ефект за відсотком гіподиплоїдних клітин. Таким чином, метилування кверцетину суттєво модифікує його біологічні ефекти.
Модуляція мембранного потенціалу мітохондрій міометрія антагоністами кальмодуліну
С. Г. Шликов, Л. Г. Бабіч, М. Є. Євтушенко, С. О. Карахім, С. О. Костерін
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: sshlykov@biochem.kiev.ua
Вплив антагоністів кальмодуліну – кальмідазоліуму та трифлуоперазину – на мембранний потенціал мітохондрій досліджували із використанням методів проточної цитометрії, конфокальної мікроскопії та залученням потенціалчутливих флуоресцентних зондів MTG та ТМRM. Вивчення впливу різних концентрацій антагоністів кальмодуліну на мембранний потенціал мітохондрій виконували на проточному цитометрі з використанням фракції ізольованих мітохондрій міометрія невагітних щурів. Встановлено, що кальмідазоліум у концентрації від 1 до 10 мкМ дозозалежно знижує мембранний потенціал мітохондрій. У той же час, трифлуоперазин у концентрації від 10 до 100 мкМ діє різним чином: 10 мкМ – збільшує поляризацію, тоді як 100 мкМ спричинює майже повну деполяризацію мітохондріальних мембран. Методом конфокальної мікроскопії на клітинах міометрія продемонстровано, що внесення в середовище інкубації MTG приводить до появи флуоресценції в «зеленому» діапазоні випромінювання. Додавання іншого зонда – ТМRM – зумовлює флуоресценцію в «червоному» діапазоні випромінювання. Деполяризація мітохондрій протонофором СССР та 10 мМ NaN3 супроводжується зниженням інтенсивності «червоної» флуоресценції, при цьому «зелена» флуоресценція зберігається. Внесення в середовище інкубації 10 мкМ кальмідазоліуму або 100 мкМ трифлуоперазину супроводжується після 10–15 хв інкубації практично повним гасінням флуоресцентного сигналу зонда TMRM. Таким чином, із використанням потенціалчутливих флуоресцентних зондів TMRM та MTG продемонстровано, що антагоністи кальмодуліну модулюють мембранний потенціал мітохондрій клітин міометрія.