Tag Archives: NF-κB
Вплив NF-κB на розвиток оксидативно-нітрозативного стресу в печінці щурів за умов хронічної алкогольної інтоксикації
А. О. Микитенко1*, О. Є. Акімов2, Г. А. Єрошенко3, К. С. Непорада1
1Кафедра біоорганічної та біологічної хімії, Полтавський державний медичний університет, Україна;
2Кафедра патофізіології, Полтавський державний медичний університет, Україна;
3Кафедра медичної біології, Полтавський державний медичний університет, Україна;
*e-mail: mykytenkoandrej18@gmail.com
Отримано: 05 жовтня 2022; Виправлено: 15 грудня 2022;
Затверджено: 17 лютого 2023; Доступно онлайн: 27 лютого 2023
Вживання алкоголю є найпоширенішою причиною захворювань печінки у всьому світі. Метою даної роботи є встановлення впливу транскрипційного фактора κB на розвиток оксидативно-нітрозативного стресу в печінці щурів за умов хронічної алкогольної інтоксикації. Досліди проводили на 24 щурах-самцях лінії Wistar, вагою 180-220 г. Щурів розділили на 4 групи по 6 тварин: контрольна; тварини, яким вводили інгібітор NF-κB – амоній піролідиндитіокарбамат (PDTC) у дозі 76 мг/кг 3 рази на тиждень; тварини з алкогольним гепатитом та група тварин, яким вводили інгібітор NF-κB на фоні алкогольного гепатиту. У гомогенаті печінки щурів визначали такі біохімічні показники: активність ізоформ NO-синтаз, супероксиддисмутази та каталази, концентрацію малонового діальдегіду, пероксинітриту, нітритів та нітрозотіолів, концентрацію сульфід-аніону та продукцію супероксид-аніону. Встановлено, що хронічна алкогольна інтоксикація призводила до збільшення продукції активних форм кисню та азоту на фоні зниження антиоксидантної активності і посилення пероксидного окислення ліпідів у печінці. Блокада транскрипційного фактора κB під час хронічної алкогольної інтоксикації, незважаючи на підвищення антиоксидантної активності та зниження продукції активних форм кисню та азоту, не запобігала оксидативному пошкодженню печінки. Зроблено висновок, що блокада активації ядерного транскрипційного фактора κB у печінці щурів за допомогою PDTC знижує ризик окисного, але не зменшує ризик розвитку нітрозативного пошкодження гепатоцитів.
Експресія генів антиоксидантних ензимів у тканинах печінки та серця щурів за введення L-карнітину та високоінтенсивного інтервального тренування
B. Shahouzehi1,2, Y. Masoumi-Ardakani3, S. Aminizadeh3, H. Nasri2*
1Student Research Committee, Kerman University of Medical Sciences, Kerman, Iran;
2Cardiovascular Research Center, Institute of Basic and Clinical Physiology Sciences, Kerman University of Medical Sciences, Kerman, Iran;
3Physiology Research Center, Institute of Neuropharmacology, Kerman University of Medical Sciences, Kerman, Iran;
*e-mail: dr_hrnasri@yahoo.com
Отримано: 29 вересня 2020; Затверджено: 07 липня 2021
Реактивні форми кисню та азоту, що виробляються в організмі як за нормальних, так і за патологічних процесів, можуть порушувати окисно-відновний статус та впливати на функціонування клітин. Фізичне тренування здатне модулювати окисно-відновний баланс. Метою дослідження було оцінити експресію генів антиоксидантних ензимів у печінці та серцевій тканині щурів, які зазнавали високоінтенсивних інтервальних тренувань (HIIT) та отримували L-карнітин (LCAR). Самців лінії Wistar (32 щура) випадковим чином розподілили на 4 групи (n = 8): 1 – контрольна група; 2 – група тварин, які отримували LCAR (200 мг/кг на добу, внутрішньочеревно); 3 – група тварин, які зазнавали НІІТ на біговій доріжці (5 днів на тиждень протягом 4 тижнів); 4 – група тварин, які отримувала LCAR та зазнавали HIIT. У кінці дослідження печінку та серцеву тканину видаляли та використовували для кількісної оцінки експресії генів глутатіонпероксидази (GPX), супероксиддисмутази (SOD), каталази (CAT) та NF-κB методом ПЛР у реальному часі. Виявлено, що як LCAR, так і HIIT істотно посилювали експресію генів GPX, SOD та NF-κB (P < 0,01) у тканинах серця та печінки порівняно з показниками в контрольній групі. Експресія SOD та NF-κB у печінці була значно збільшеною у LCAR-HIIT групі тварин порівняно з групою, що отримувала лише LCAR (P = 0,046). Показано, що добавки LCAR є корисними для поліпшення оксидативного балансу в серцевій та печінковій тканинах щурів під час тренувань.
Біохімічні аспекти комбінованого застосування таксанів, опромінення та інших антинеопластичних агентів для лікування анапластичної карциноми щитоподібної залози
В. М. Пушкарьов, О. І. Ковзун, В. В. Пушкарьов, Б. Б. Гуда, М. Д. Тронько
ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України», Київ;
e-mail: pushkarev.vm@gmail.com
В огляді підсумовуються результати циклу власних досліджень і дані літератури щодо біохімічних механізмів комбінованого впливу таксанів з γ-опроміненням та іншими протипухлинними агентами на один з найагресивніших типів раку людини – анапластичну карциному щитоподібної залози. Обговорюються антагоністичні взаємодії між таксанами і радіацією на рівні апоптотичних механізмів і регуляторів клітинного циклу. Обґрунтовується ефективність і перспективність використання низьких концентрацій таксанів і низьких доз фракційного γ-опромінення. Приділяється увага ролі запалення і його ключового фактора – NF κB у генезі карцином щитоподібної залози та за їх лікування. Окреслено напрями подальших досліджень.