Tag Archives: остеоартрит

Активність аргінази в сироватці крові як показник ступеня тяжкості остеоартриту у пацієнтів

Z. M. A. A. Hamodat1*, M. A. Ibrahim2, O. M. Yahya2

1Department of Chemistry, College of Science, University of Mosul, Iraq;
2Department of Biochemistry, College of Medicine, University of Mosul, Iraq
*e-mail: zahraahamodat@uomosul.edu.iq

Отримано: 30 жовтня 2025; Виправлено: 05 лютого 2026;
Затверджено: 03 квітня 2026; Доступно онлайн: 21 квітня 2026

Остеоартрит (ОА) – це хронічне дегенеративне захворювання суглобів, яке посідає друге місце за поширеністю серед ревматичних захворювань після ревматоїдного артриту. Вважається, що в патогенезі остеоартриту залучені аргіназа – багатофункціональний ензим, який відіграє важливу роль у розвитку захворювання, та аденозиндеаміназа, яка бере участь в імунній відповіді. Метою дослідження було визначити активність аргінази та аденозиндеамінази у сироватці крові пацієнтів із остеоартритом залежно від тяжкості захворювання, віку та індексу маси тіла (ІМТ). У дослідженні взяли участь 80 осіб: 40 у контрольній групі та 40 пацієнтів із ОА, розділених на групи за ступенем тяжкості захворювання (легкий або тяжкий), віком 30–45 та 46–65 років, із нормальним або надмірним ІМТ. Активність ензимів вимірювали колориметрично. Пацієнти з тяжким ОА демонстрували значно вищі рівні активності аргінази та аденозиндеамінази порівняно з пацієнтами з легким ОА та здоровими особами. У групі з тяжким перебігом захворювання було виявлено виражену позитивну кореляцію між активністю аргінази та віком, тоді як кореляція між активністю аргінази та ІМТ як у групі з легким, так і з тяжким ОА виявилася слабкою. Аналіз ROC-кривої показав, що аргіназа мала надзвичайно високу площу під кривою (AUC 0,923), що свідчить про її високу специфічність та чутливість порівняно з аденозиндеаміназою та іншими маркерами у визначенні пацієнтів з остеоартритом та здорових осіб.

Оксидантно/антиоксидантний баланс та рівень матричних металопротеїназ у щурів з експериментальним остеоартритом за введення пробіотика

О. Короткий*, К. Дворщенко, Л. Кот, Т. Вовк, М. Тимошенко, Л. Остапченко

ННЦ «Інститут біології та медицини», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна;
*e-mail: korotkyi@gmail.com

Отримано: 28 червня 2020; Затверджено: 13 листопада 2020

У роботі досліджували вплив багатокомпонентного пробіотика на оксидантно/антиоксидантний баланс та рівень матричних металопротеїназ (MMP) у хрящовій тканині колінного суглоба щурів за експериментального остеоартриту. Остеоартрит (ОА) було індуковано одноразовою ін’єкцією моно­йодоацетату в колінний суглоб щурів. Введення пробіотика проводили щодня протягом 14 днів. У гомогенізованих хрящах коліна щурів оцінювали вміст активних форм кисню (супероксид-аніон та пероксид водню), продуктів пероксидного окислення ліпідів (дієнових кон’югатів, ТБК-активних продуктів, шиффових основ) та визначали активність супероксиддисмутази, каталази, глутатіонзалежних антиоксидантних ензимів і рівень відновленого/окисленого глутатіону. Рівень експресії MMP-1, -2, -3, -8 визначали методом ELISA. Показано, що за остеоартриту в щурів значно підвищувалися вміст активних форм кисню та продуктів пероксидного окислення ліпідів, активність супероксиддисмутази та каталази, а також рівень всіх досліджуваних MMP, у той самий час спостерігали виснаження глутатіонзалежної антиоксидантної системи та зменшення співвідношення між відновленим та окисленим глутатіоном. За введення пробіотика в щурів з ОА спостерігали тенденцію відновлення параметрів до значень контрольної групи. Таким чином, введення пробіотика щурам із остеоартритом може розглядатися як протизапальний та антиоксидантний засіб у подальших клінічних випробуваннях.