О. Я. Михалойко*, В. А. Гриб, І. Я. Михалойко

Івано-Франківський національний медичний університет, Івано-Франківськ, Україна;
*e-mail: myhalojko@i.ua

Отримано: 21 листопада 2025; Виправлено: 23 лютого 2026;
Затверджено: 03 квітня 2026; Доступно онлайн: 21 квітня 2026

Атеротромботичний ішемічний інсульт залишається провідною причиною інвалідності та смертності. Пошук біомаркерів його рецидиву є ключовим завданням сучасної судинної неврології. Фактор фон Віллебранда (vWF), мультимерний глікопротеїн, що зв’язує тромбоцити з пошкодженою судиною, вважається маркером ендотеліальної дисфункції та активності тромбоцитів. Метою дослідження була оцінка рівня фактора фон Віллебранда в плазмі крові пацієнтів на ранніх стадіях відновлення після атеротромботичного інсульту. Було обстежено 200 пацієнтів віком 60,42 ± 7,40 років із атеротромботичним ішемічним інсультом та 50 осіб із контрольної групи. Проспективне спостереження проводилося протягом 12 місяців для реєстрації рецидивів інсультів. Неврологічний дефіцит оцінювали за допомогою шкали інсульту Національного інституту здоров’я, а результати інтерпретували відповідно до загальноприйнятої градації важкості інсульту. Рівень vWF визначали за допомогою світлопропускаючого аналізу на лазерному агрегометрі. Отримані дані показали, що рівень фактора фон Віллебранда (ФВ) у ранньому періоді одуження зростав паралельно зі збільшенням тяжкості захворювання до 137,7, 155,7 та 169,7% у групах із легким, середнім та тяжким інсультом відповідно, порівняно з контрольним показником 95,3%. У пацієнтів із найвищим рівнем ФВ (>170%) рецидивні ішемічні інсульти реєструвалися у половині випадків. Ці результати свідчать про клінічну значущість та прогностичну цінність фактора фон Віллебранда, зокрема, для виявлення пацієнтів із високим ризиком рецидивних судинних катастроф, що потребують посилених заходів вторинної профілактики.