Для авторів

Статті у The Ukrainian Biochemical Journal (UBJ) друкуються англійською мовою.

Звертаємо Вашу увагу на те, що статті публікуються безоплатно і є у відкритому доступі.

Наш журнал використовує редакційну програму Comet для отримання рукописів, їхньої оцінки рецензентами та сповіщення авторів. Для реєстрації в системі Comet та/або подання рукопису із супровідними документами перейдіть за посиланням нижче (перед поданням радимо уважно ознайомитися з правилами для авторів).

Подати статтю

ПРАВИЛА ДЛЯ АВТОРІВ

Редакція UBJ приймає до розгляду для публікації в журналі оригінальні експериментальні роботи; огляди з актуальних проблем біохімії; методичні роботи, в яких описано нові або вдосконалені методи біохімічних досліджень; статті з історії біохімічної науки, що висвітлюють еволюцію ідей, виникнення і розвиток наукових шкіл або які присвячено творчим портретам учених; дискусійні статті; рецензії на нові книги; наукову хроніку. У журналі також публікуються роботи з різних розділів суміжних наук: клітинної та молекулярної біології, біоорганічної хімії, біофізики, фармакології, медичної біохімії і генетики, під час виконання яких було застосовано біохімічні методи і обговорено одержані біохімічні дані.

Подання рукопису

 • Завантажте свій рукопис у вигляді файлу Microsoft Word (.docx, .doc or .rtf) та наступні документи у форматі PDF: (i) Ліцензійний договір про передачу авторських прав видавцю (скановану копію) та (ii) Форму про конфлікт інтересів. Ліцензійний договір перед скануванням мусить бути належним чином підписаний усіма авторами.
Увага! Усі таблиці, рисунки, фотографії тощо повинні бути розміщені в тексті рукопису за порядком їх згадування.

Форми документів для завантаження:

Ліценз_договір (pdf)

Ліценз_договір (docx)

Конфлікт інтересів (pdf)

• Інформація про авторів повинна включати: прізвище, ім’я, по батькові (повністю) кожного автора, їхні посади, наукові ступені та звання, місце роботи та поштова адреса організації для всіх авторів (також українською мовою), e-mail. Слід позначити автора для листування, вказавши його контактний (службовий та мобільний) телефон.

• Формат файлів для тексту і таблиць – документ MS Word (doc, docx або rtf). Шрифт тексту – Times New Roman; кегль 14 (таблиці – кегль 10); інтервал між рядками – 1,5. (Див. також вимоги до оформлення рукописів нижче).

• Рисунки, фотографії, схеми тощо можуть бути чорно-білими або кольоровими. Перевагу слід віддавати кольоровому ілюстративному матеріалу.

• Таблиці слід подавати із заголовком і порядковим номером. Усім колонкам в таблицях необхідно дати назву і вони мають бути заповнені відповідними даними. Примітки розміщуються безпосередньо під таблицями.

• Для оглядів і експериментальних статей допустимо подати не більше 6 рисунків; для коротких повідомлень – не більше 4.

• Якщо в статті використовуються ілюстрації, опубліковані іншими авторами, автор рукопису зобов’язаний надати редакції документальне підтвердження дозволу на використання цих ілюстрацій від власника авторських прав.

Біоетичні норми

Журнал орієнтується на правила, рекомендовані Європейською конвенцією про захист хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей (Страсбург, 1986), правилами Міжнародного комітету редакторів медичних журналів (ICMJE), а також рекомендаціями «Біоетична експертиза доклінічних та інших наукових досліджень, що виконуються на тваринах» (Київ, 2006). Усі процедури, що описують експерименти із залученням лабораторних тварин, будь-які роботи з використанням матеріалів, одержаних від донорів або пацієнтів, необхідно проводити, керуючись нормами біоетики. Описуючи експерименти з лабораторними тваринами, необхідно вказати, яких рекомендацій щодо роботи із тваринами (національних, інститутських) додержувалися під час проведення цих процедур. У разі неможливості повного дотримання зазначених норм автору слід обґрунтувати зміну протоколу, затвердити його локальним комітетом із біоетики і зазначити відповідні зміни в розділі «Матеріали і методи».

Оформлення рукопису

Увага! Статті, оформлені не за правилами, не приймаються.

Загальні вимоги до рукописів

Обсяг експериментальної роботи зі списком цитованої літератури, таблицями та рисунками з підписами, що пояснюють одержані результати, не має перевищувати 20 сторінок (40 тис. знаків з пробілами), огляду – 30 сторінок (60 тис. знаків з пробілами). Шрифт тексту – Times New Roman; кегль 14 (таблиці – кегль 10); інтервал між рядками – 1,5.

Окремі вимоги до оформлення рукопису

Структура рукопису:

  • УДК
  • Назва статті
  • Ініціали та прізвища автора(ів)
  • Назва установи, відділ, де було виконано роботу
  • Електронна адреса для листування
  • Резюме і ключові слова
  • Вступ
  • Матеріали і методи
  • Результати та обговорення
  • Висновки
  • Подяка
  • Дані про фінансову підтримку
  • Список літератури

Резюме
Резюме (крім англійської також українською мовою) має бути структурованим, обсягом не більше 250 слів, і включати такі розділи: актуальність, мету роботи, методи, результати, висновки;
– ключові слова (до 10 слів).

• Вступ
Стисло викладається історія питання з посиланням на джерела літератури та обґрунтовується мета дослідження.

• Матеріали і методи
Розділ «Матеріали і методи» має бути поданим так, щоб за наведеним описом методів і реактивів, умов проведення дослідів можна було би відтворити експерименти. Метод або методологію проведення роботи доцільно описувати в тому разі, якщо вони відрізняються новизною або являють інтерес із точки зору цієї роботи. На загальновідомі методи досить дати посилання на публікації. Необхідно навести назви фірм та зазначити країни-виробники реактивів і матеріалів, які було використано в дослідах; вид і кількість піддослідних тварин і обов’язково застосовані методи знеболювання та евтаназії.

Цифрові дані необхідно заокруглювати згідно з усталеними правилами, враховуючи середню похибку досліду. Вірогідність відмінностей показників слід обґрунтувати статистичним аналізом, посилаючись на конкретні методи. Не можна дублювати одні й ті самі результати в таблицях і на рисунках. Необхідно також вказати за допомогою якої програми було зроблено статистичний аналіз одержаних результатів, як подано результати, який довірчий інтервал або розподіл величин.

Усі позначення і найменування фізичних і хімічних одиниць вимірювання наводять у системі СІ. Амінокислоти позначають скорочено символами із трьох латинських букв.

Згідно із сучасною термінологією доцільно використовувати терміни ензим (а не фермент) і протеїн (а не білок). У разі роботи з ензимами необхідно наводити рекомендовану або їх номенклатурну систематичну назву та шифр, дотримуючись рекомендацій Міжнародної біохімічної спілки (Enzyme Nomenclature. 1992. – Acad. Press. San Diego. California і Supplement (1–6) – в Eur. J. Biochem. (1993–1997, 1999) або електронної версії: http://www.chem.qmul.ac.uk/iubmb/enzyme). Для давно відомих ензимів можна дати назву і шифр згідно з перекладеним виданням «Номенклатура ферментів» / Ред. А. Е. Браунштейн, М., 1979 р. Активність ензимів необхідно визначати за швидкістю каталізованої реакції і виражати в мкмолях перетворюваного субстрату або утворюваного продукту за 1 хв на 1 мг протеїну. Застосовують також ще дві одиниці ензиматичної активності: стандартну одиницю активності U (ІU) і катал (скорочено кат.). Питома активність ензиму звичайно виражається відповідно в мкмолях/хв на 1 мг протеїну або в од. акт./мг, кат/кг (Р. Досон, Д. Эллиот, У. Эллиот, К. Джонс. Справочник биохимика, М.: изд-во «Мир», 1991, 543 с). У всіх випадках строго зазначаються умови проведення реакції, тобто температура, рН, концентрація субстрату.

Якщо в дослідженнях було використано конкретні організми (тварини, рослини, мікроорганізми), під час першого згадування їх у тексті статті необхідно зазначити повну видову назву цих організмів латинською мовою (курсивом), дотримуючись сучасної систематики, а в разі повторного згадування найменування роду наводять скорочено однією буквою, за винятком тих випадків, коли родові назви різних організмів починаються на одну й ту саму літеру. Тоді використовують скорочення з декількох букв, наприклад Staph. аureus, Str. lactis.

Скорочення слів (абревіатури), крім загальновідомих (дивись нижче), у таблицях і в підписах до рисунків наводити не варто (за деяким винятком, в цьому разі з обов’язковим розшифруванням їх у примітках). Не варто також, окрім загальноприйнятих скорочень, наводити в статті довільно скорочені короткі слова (наприклад, такі як пероксидаза, глюкозидаза тощо).

• Результати та обговорення
У цьому розділі слід уникати прямого повторення даних, наведених у таблицях. Обговорення результатів потрібно обмежити розглядом лише найважливіших встановлених фактів з урахуванням попередніх даних щодо питання, яке вивчалося. Іншими словами, більша частина обговорення має бути присвячена інтерпретації результатів.

• Висновки
Можуть супроводжуватися рекомендаціями, оцінками, пропозиціями, описаними в статті.

 • Список літератури
Список літератури складають за порядком цитування джерел у тексті (їх позначають цифрами у квадратних дужках) і подають у кінці статті. У джерелах літератури необхідно наводити прізвища всіх авторів цитуємих статей, не скорочуючи їх перелік, повну назву статті, загально прийняту скорочену назву часопису, том, номер і сторінки. Назви книг (монографій, збірників праць) та патентів тощо слід наводити повністю. Не можна посилатися на неопубліковані матеріали. При цьому мають переважати посилання на роботи останніх років.  Автори повинні додати DOI у посиланні (за наявності).

Автори несуть повну відповідальність за коректність наведених посилань.

Не можна посилатися на недоступні матеріали. Правильний опис використаних джерел у списках літератури є запорукою того, що цитовану публікацію буде враховано під час визначення індексу цитування.

Зразок списку літератури

Література

  1. Максимчук О. В., Бездробна Л. К., Сидо­рик Л. Л., Кисельова О. К., Чащин М. О. Експресія цитохрому Р-450 2Е1 у печінці мишей за постійної та гострої дії γ-випромінювання. Укр. біохім. журн. 2008;80(4):59-65.
  2. Кібірєв В.К., Осадчук Т.В., Козаченко О.П., Холодович В., Федоряк О.Д., Броварець В.С. Синтез, біологічне тестування та докінг нових бісамідиногідразонів як інгібіторів фурину. Ukr Biochem J. 2015;87(1):55-63.
  3. Луговской Э. В. Молекулярные механизмы образования фибрина и фибринолиза. К.: Наук. думка, 2003. 219 с.
  4. Demchenko AP. Introduction to Fluorescence Sensing / Springer. 2nd ed. 2015, XXXI, 794 p.
  5. Liu Q., Ponnuraj K., Xu Y., Ganesh V. K., Sillanpaa J., Murray B. E., Narayana S. V. L., Hoo M. The Enterococcus faecalis MSCRAMM ACE binds its ligand by the Collagen Hug model. J. Biol. Chem. 2007;282:19629-19637.
  6. Hindorff L. A., MacArthur J., Morales J., Junkins H. A., Hall P. N., Klemm A. K., Manolio T. A. A Catalog of Published Genome-Wide Association Studies. Available at http://www.genome.gov/gwastudies (accessed, September, 2012).

References

  1. Maksymchuk OV, Bezdrobna LK, Sidorik LL, Kiseleva OK, Chaschyn MO. Cytochrome P450 2E1 expression in mice liver under exposure of continuous and acute γ-radiation. Ukr Biokhim Zhurn. 2008; 80(4): 59-65. (In Ukrainian).
  2. Kibirev VK, Osadchuk TV, Kozachenko OP, Kholodovych V, Fedoryak OD, Brovarets VS. Synthesis, biological evaluation and docking of novel bisamidinohydrazones as NON-peptide inhibitors of furin. Ukr Biochem J. 2015; 87(1): 55-63.
  3. Lugovskoy EV. The Molecular Mechanisms of Fibrin Formation and Fibrinolysis. K.: Nauk. Dumka, 2003. 219 p. (In Russian).
  4. Demchenko AP. Introduction to Fluorescence Sensing / Springer. 2nd ed. 2015, XXXI, 794 p.
  5. Liu Q, Ponnuraj K, Xu Y, Ganesh VK, Sillanpaa J, Murray BE, Narayana SVL, Hoo M. The Enterococcus faecalis MSCRAMM ACE binds its ligand by the Collagen Hug model. J Bio. Chem. 2007; 282: 19629-19637.
  6. Hindorff LA, MacArthur J, Morales J, Junkins HA, Hall PN, Klemm AK, Manolio TA. A Catalog of Published Genome-Wide Association Studies. Available at http://www.genome.gov/gwastudies (accessed, September, 2012).

Рецензування статті

Рукопис статті обов’язково підлягає анонімному рецензуванню двома провідними спеціалістами у відповідній галузі. Автори можуть запропонувати кандидатури незалежних рецензентів для своєї роботи (редакторат із розумінням ставиться до таких побажань), проте залишає за собою право залучати тих рецензентів, які проведуть ґрунтовніший аналіз роботи.

Виправлений авторами варіант статті, погоджений з рецензентами, вважається остаточним, після чого зміни тексту, рисунків або таблиць стають неприпустимими. У разі відхилення рецензентами статті автор отримує відповідне письмове повідомлення від системи Comet.

Для контрольного ознайомлення з відредагованою статтею редакція надсилає авторові електронною поштою верстку, яку треба терміново вичитати і не пізніше трьох наступних днів електронною поштою повідомити редакцію про виявлені помилки (зазначивши сторінку, колонку, абзац, рядок, де слід зробити виправлення) або про їхню відсутність.


Creative CommonsThis work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.