В. В. Пушкарьов¹, Д. В. Старенький², В. М.  Пушкарьов¹, О. І. Ковзун¹, М. Д. Тронько¹

¹ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України», Київ;
e-mail: pushkarev.vm@gmail.com;
²Department of Biochemistry, Medical College of Wisconsin, USA;
e-mail: dstarenki@mcw.edu

Вивчали дію протипухлинного препарату паклітакселу (Ptx) на біохімічні механізми, що регулюють апоптоз у клітинах анапластичної карциноми щитоподібної залози (ЩЗ). Показано, що поряд з апоптичними процесами, Ptx індукує сигнальні каскади, які забезпечують виживання клітин. Активація паклітакселем ядерного фактора каппа В (NF-κВ) призводить до посилення експресії низки антиапоптичних протеїнів, таких як survivin, cІAP та XIAP. Новий інгібітор NF-κВ, дегідроксиметил­епоксиквіноміцин (DHMEQ), посилює цитотоксичний ефект Ptx щодо клітин анапластичної карциноми ЩЗ. У клітинах, проінкубованих з обома препаратами, спостерігали посилення активації каспази-3 та -9, розщеплення полі-(АDP-рибозо)-полімерази (PARP) та зменшення кількості протеїнів-супресорів апоптозу. За підвищених концентрацій Ptx та DHMEQ спостерігали втрату мітохондріями трансмембранного потенціалу (ΔΨ_m). Пригнічення NF-κВ посилює також ефект паклітакселу щодо пухлин, які утворюються шляхом ксенотрансплантації мишам клітин лінії FRO. У тварин, яким вводили одночасно паклітаксел та інгібітор NF-κВ, спостерігали зменшення об’єму пухлин, що вірогідно відрізнялося від ефектів кожної зі сполук введених окремо.  Таким чином, комбіноване застосування паклітакселу та інгібітора NF-κВ пригнічує біохімічні процеси, що зумовлюють стійкість клітин анапластичної карциноми ЩЗ до дії паклітакселу.