І. О. Шмараков, В. Л. Борщовецька, Л. П. Іваніщук, М. М. Марченко

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна;
e-mail: igor.shmarakov@gmail.com

Класичні токсичні ефекти бісфенолу А (2,2-біс(4-гідроксифеніл)-пропан, ВРА) in vivo як ксеноестрогену детально охарактеризовано, проте молекулярні механізми індукованої ВРА гепатотоксичності залишаються не до кінця розкритими. У роботі проведено біохімічну оцінку індукованої ВРА гепатотоксичності в умовах різної забезпеченості організму ретиноїдами. Показано, що відсутність ретиноїдів як основ­ної запасаючої форми вітаміну А забезпечує толерантність організму до індукованого ВРА ураження печінки. Додаткове надходження ретиноїдів посилює гепатотоксичні ефекти бісфенолу А, що виявляється у підвищенні показників оксидативного пошкодження ліпідів, протеїнових та непротеїнових тіолів печінки і у підвищенні активності аланінамінотрансферази в сироватці крові та активності мієлопероксидази в паренхімі печінки. Відсутність ознак гепатотоксичності у разі недостатності ретиноїдів та їх присутність за нормальної чи надлишкової кількості вітаміну А свідчать, що забезпеченість ретиноїдами є одним із факторів, які залучені у гепатотоксичні ефекти ВРА.