А. В. Семеніхін, О. К. Золотарьова

Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, Київ;
e-mail: membrana@ukr.net

Ізольовані тилакоїдні мембрани обробляли неіонними детергентами дигітоніном або додецилмальтозидом, та солюбілізовані поліпептидні комплекси розділяли методом нативного електрофорезу зі зміщенням заряду. Розташування зон гелю, які містили АТР-синтазний комплекс і його відокремлену каталітичну частину (CF₁), визначали за допомогою кольорової реакції на АТРазну активність. Цитохромному b6f-комплексу тилакоїдів відповідала зона, яка завдяки наявності цитохромів мала червоний колір у нефарбованому гелі. Локалізацію АТР-синтази і CF₁ підтверджено аналізом субодиничного складу відповідних протеїнових зон після SDS-електрофорезу в другому напрямку. За змінами кольору індикатору бромтимолового синього в гелях після нативного електрофорезу виявлено карбоангідразну активність у поліпептидних смужках фотосистеми ІІ, цитохромного b6f-комплексу, АТР-синтази і CF₁. Активність карбоангідрази (КА) в ізольованому чиннику CF₁ визначали методом інфрачервоного газового аналізу за швидкістю дегідратації бікарбонату. Водорозчинний інгібітор КА ацетазоламід, на відміну від ліпофільного етоксизоламіду, пригнічував карбоангідразну активність CF₁. Вперше показано, що в складі АТР-синтази існує компонент, здатний каталізувати інтерконверсію форм вугільної кислоти, пов’язану із протонним обміном. Одержані дані свідчать про наявність у тилакоїдних мембранах хлоропластів шпинату множинних форм карбоангідрази і підтверджують припущення про їх участь у перенесенні протонів до АТР-синтази.