Tag Archives: D-гіповітаміноз
Функціонування авто-/паракринної системи вітаміну D у печінці щурів за умов різного статусу вітаміну D
М. М. Великий1, І. О. Шиманський1*, О. О. Лісаковська1, А. В. Хоменко1,
Ю. М. Пархоменко1, Є. П. Кучерявий2, В. Л. Білоус3
1Відділ біохімії вітамінів і коензимів, Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
2Відділ структури і функції білка, Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
3Відділ хімії та біохімії ферментів, Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
*e-mail: ihorshym@gmail.com
Отримано: 11 січня 2026; Виправлено: 19 лютого 2026;
Затверджено: 03 квітня 2026; Доступно онлайн: 21 квітня 2026
Печінка відіграє центральну роль у метаболізмі вітаміну D, забезпечуючи його первинну активацію та транспорт. Проте молекулярні механізми адаптації печінкової системи гідроксилювання та рецепції до тривалого дефіциту субстрату залишаються недостатньо з’ясованими. Метою роботи було оцінити стан системи метаболізму та рецепції вітаміну D у печінці щурів за умов аліментарного гіповітамінозу та після введення холекальциферолу. Дослідження проведено на щурах-самицях лінії Wistar. Аліментарний дефіцит вітаміну D моделювали шляхом утримання тварин на відповідному раціоні протягом 60 днів. Корекцію здійснювали пероральним введенням холекальциферолу (1000 МО/кг маси тіла) протягом 30 днів. Рівень 25(OH)D у сироватці крові визначали методом ELISA. Активність печінкової 25-гідроксилази оцінювали радіоізотопним методом. Експресію протеїнів CYP2R1, CYP27A1, CYP27B1, CYP24A1 та VDR у тканині печінки досліджували методом вестерн-блоттингу. Встановлено, що 60-денний D-дефіцит призводив до критичного зниження рівня 25(OH)D у сироватці крові до 19,45 ± 2,52 нмоль/л (20% від контролю). За цих умов зафіксовано дворазове зростання загальної активності печінкової 25-гідроксилази та компенсаторне підвищення експресії CYP2R1 (у 1,66 раза) і VDR (у 2,19 раза). Найбільш виражене зростання (у 2,94 раза) виявлено для експресії екстраренальної 1-α-гідроксилази (CYP27B1), що свідчить про інтенсифікацію локального синтезу кальцитріолу. Натомість рівень інактивуючого ензиму CYP24A1 вірогідно знижувався. Введення вітаміну D3 забезпечувало відновлення його, а також рівня молекулярних маркерів трансформації та рецепції у печінці, за винятком CYP27B1, що зберігала помірно підвищену експресію. Таким чином, метаболічна адаптація за умов вітамінної недостатності проявлялася через компенсаторне посилення синтезу вітаміну D та підвищення чутливості рецепторів на тлі пригнічених метаболічних шляхів. Нутрієнтна корекція відновлювала фізіологічну рівновагу між процесами активування та інактивування метаболітів вітаміну D, забезпечуючи стабільний гомеостаз.
Історія створення і вивчення препаратів вітаміну D в лабораторії медичної біохімії Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України за період 1990–2015 рр.
Н. Е. Луговська, Г. Г. Луговська, І. Г. Черниш, С. П. Юрасова, В. М. Данилова
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: tto@biochem.kiev.ua
В статті представлено основні результати винахідницької діяльності лабораторії медичної біохімії Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, одержані під керівництвом к.б.н. Л. І. Апуховської, яка була продовженням наукового напряму, започаткованого проф. В. П. Вендтом. Вона включала розробку технологій одержання високоефективних препаратів на основі вітаміну D3, а саме: препарату «ВІДЕЇН» у декількох його модифікованих формах (для профілактики й лікування рахіту та рахітоподібних захворювань у дітей, остеопатій різного ґенезу, D-гіповітамінозу вагітних, порушень мінерального обміну, водорозчинного препарату вітаміну D3 (для профілактики й лікування рахіту в дітей з перших місяців життя), вітамінно-мінеральних препаратів «КАЛЬМІВІД» і «КАЛЬМІВІД-М» (для лікування захворювань кісткової тканини, пов’язаних із порушеннями мінерального обміну), фармацевтичної композиції «МЕБІВІД» (для лікування остеопорозу й захворювань, пов’язаних із розрідженням кісткової тканини) та лікувально-профілактичного вітамін-D3-Е протеїнового комплексу (для регуляції метаболічних процесів, поліпшення структурно-функціонального стану кісткової тканини, структури та функції епіфізарного хряща). Всі препарати відрізняються стабільністю молекули вітаміну D3, а отже, точністю дозування й надійністю, не містять токсичних консервантів і стабілізаторів. Для всіх препаратів розроблено технологію їх одержання та аналітико-нормативну документацію.