Н. В. Борзова, О. В. Гудзенко, Л. Д. Варбанець

Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України, Київ;
e-mail: nv_borzova@bigmir.net

Досліджено вплив інгібіторів глікозилювання (тунікаміцину та 2-дезокси-D-глюкози) на активність, стабільність та продукцію глікозидаз мікроміцетів. Показано, що інгібування N-глікозилювання не впливало на секрецію α-галактозидази Aspergillus niger, проте знижувало вихід α-галактозидаз Cladosporium cladosporioides і Penicillium canescens. Зміна ступеня О-глікозилювання призводила до зниження активності та стабільності α-галактозидаз трьох продуцентів. Активність модифікованих ензимів була значно нижчою, ніж нативних, і становила відповідно 0,33 та 2,6 од./мг для α-галактозидази A. niger, 3,3 та 32,5 од./мг для α-галактозидази C. cladosporioides, 31,1 та 11,66 од./мг для α-галактозидази P. canescens. α-Галактозидаза A. niger повністю втрачала активність впродовж очистки та зберігання. Для α-галактозидаз C. cladosporioides і P. canescens показано зниження термостабільності до 20% при 55 ºС. Також відмічено, що О-деглікозилювання знижувало стійкість цих ензимів до дії протеаз.