Tag Archives: DT-діафораза

Чутливість клітин із різним рівнем активності NAD(P)H-хіноноксидоредуктази 1 до цитотоксичної дії хінонімінів та синтетичних похідних α-токоферолу

Г. В. Петрова1, О. В. Паршиков2

1Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: petrova@biochem.kiev.ua;
2Інститут фармакології та токсикології НАМН України, Київ

Досліджували вплив α-токоферолу із вкороченим до 6 атомів вуглецю бічним ланцюгом (α-ТФ-С6), α-токоферилсукцинату (α-ТС) і хіноніміну 2,6-дихлорофеноліндофенолу на активність DT-діафорази й життєздатність тимоцитів, спленоцитів і гепатоцитів щурів. Встановлено, що спленоцитам властива найменша базальна активність ензиму. Активність DT-діафорази в тимоцитах у 1,4 раза, а у гепатоцитах – у 5 разів перевищує таку в спленоцитах. Виявлено, що чутливість клітин до цитотоксичної дії хінонімінів обернено пропорційна рівню базальної активності DT-діафорази й супроводжується її активацією з подальшим інгібуванням у нетоксичних і токсичних концентраціях відповідно. Гепатоцити найменш чутливі до цитотоксичної дії  α-ТФ-С6. У тимоцитах і спленоцитах α-ТФ-С6 виявляє інгібуючі DT-діафоразу ефекти, у той час як у гепатоцитах спостерігається підвищення активності ензиму, що, ймовірно, і обумовлює їх високу виживаність. Не виключена також можливість одночасної індукції α-ТФ-С6-м експресії ензимів системи цитохрому Р450 у гепатоцитах. Цитотоксична дія  α-ТС не залежить від базальної активності DT-діафорази у клітинах, не супроводжується її індукцією і, найімовірніше, визначається рівнем активності неспецифічної естерази.