Tag Archives: димедон
Метод визначення ендогенного формальдегіду в організмі тварин
С. Г. Шандренко, М. М. Савчук, М. П. Дмитренко
Інститут біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: shandrenko@biochem.kiev.ua
Розроблено метод оцінки рівня ендогенного формальдегіду (ФА). Метод базується на введенні тваринам розчину димедону, який в організмі зв’язує вільний ФА у стабільний комплекс – формалдимедон, з подальшим визначенням вмісту цього комплексу у біологічних зразках флуоресцентним методом. Розроблений метод апробовано на моделях модифікованого обміну ФА щурів. Різним групам тварин перорально вводили водні розчини ФА (10 мг/кг); метиламіну – субстрату ФА-генеруючого ензиму семікарбазидчутливої аміноксидази SSAO, (250 мг/кг); семікарбазиду – інгібітора SSAO, (200 мг/кг). Кількість зв’язаного ФА у зразках тканини печінки відповідно до вищенаведених дослідних груп тварин була: 7,5 ± 1,5 мкг/кг; 5,4 ± 0,9 мкг/кг; 2,4 ± 0,7 мкг/кг; для контрольної групи – 4,2 ± 1,4 мкг/кг. Одержані результати свідчать, що запропонований метод дозволяє коректно оцінювати кількість ендогенного ФА .
Участь альдегідів в оксидативному стресі в тимоцитах щура in vitro
К. О. Токарчук, О. В. Зайцева
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: kate_tokarchuk@ukr.net
За розвитку оксидативного стресу утворюються ліпідні радикали, подальша трансформація яких призводить до формування численних альдегідів, що є одним із чинників посилення постсинтетичних модифікацій протеїнів та ДНК. Мета роботи: дослідити роль альдегідів у формуванні показників оксидативного стресу в тимоцитах щура in vitro. Для цього було використано дві моделі: залізоіндукований оксидативний стрес та інкубація екзогенних альдегідів із тимоцитами.
За використання першої моделі для індукції оксидативного стресу суспензію тимоцитів (2×106 клітин/мл HBSS, рН 7,2) інкубували 6 годин з розчином FeSO4 (20, 30, 40 мкМ) та аскорбіновою кислотою (100 мкМ). Показано підвищення загального вмісту альдегідів в 29 разів (90 ± 6 нмоль/107 клітин; контроль 3,1 ± 0,3 нмоль/107 клітин), при цьому рівень ТБК-активних продуктів підвищується в 4,4 раза, а рівень СО-груп протеїнів – в 10 разів. Рівень мітохондріальної активності клітин зменшується в 1,5 раза, а рівень низькомолекулярних SH-груп в 2,3 раза. Застосування розчину акцептору альдегідів димедону (200 мкМ) зменшує рівень альдегідів в 3,7 раза, ТБК-активних продуктів в 1,6 раза, СО-груп протеїнів в 5 разів, при цьому мітохондріальна активність підвищується в 1,4 раза, а рівень SH-груп в 1,8 раза.
У разі застосування другої моделі суспензію тимоцитів (2×106 клітин/мл HBSS, рН 7,2) інкубували 6 год з екзогенними альдегідами: формальдегідом (ФА), гліоксалем (ГЛ) та метилгліоксалем (МГЛ) – у діапазоні концентрацій від 50 до 600 мкМ, акролеїном (АКР) – 1–15 мкМ. Рівень ТБК-активних продуктів збільшується для ФА в 1,3 раза, для інших альдегідів в 5–7 разів. Рівень СО-груп протеїнів підвищується для ФА в 3,7 раза, для МГЛ в 7 разів, для ГЛ в 13 разів, для АКР в 22 рази. Рівень SH-груп знижується для ФА в 1,5 раза, для МГЛ в 2,6 раза, для ГЛ в 3 рази, для АКР в 9 разів. Спостерігається зниження мітохондріальної активності клітин приблизно в 1,5 раза для всіх альдегідів. Одержані результати доводять безпосередню участь альдегідів у формуванні показників оксидативного стресу в тимоцитах щура.