Tag Archives: фізико-хімічні властивості
Виділення та очистка пептидази Bacillus thuringiensis var. israelensis ІМВ В-7465 зі специфічністю до еластину і колагену
Н. А. Нідялкова1, Л. Д. Варбанець1, В. О. Чернишенко2
1Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, Київ;
e-mail: Nidialkova@gmail.com;
2Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ
Пептидаза Bacillus thuringiensis var. israelensis ІМВ В-7465 виділена із супернатанта культуральної рідини методами послідовного фракціонування сульфатом амонію (60% насичення), іонообмінної хроматографії та гель-фільтрації на TSK-гелях – Toyoperl HW-55 і DEAE 650(M). Питома еластазна (442 од∙мг протеїну-1) і колагеназна (212,7 од∙мг протеїну-1) активність очищеного ензимного препарату була відповідно в 8,0 і 6,1 раза вищою порівняно із супернатантом культуральної рідини. При цьому вихід пептидази за еластазною активністю сягав 33,5%, за колагеназною – 30,1%. Показано, що ензим є сериновою металозалежною лужною пептидазою з Мм ~ 37 кДа. Максимальний гідроліз еластину і колагену відбувається за оптимальних значень рН – 8,0 і температури – 40 і 50 °С відповідно. Показано високу стабільність очищеного препарату у разі рН від 7,0 до 10,0 і 40–50 °С протягом 2 годин.
Мікробні α-амілази: фізико-хімічні властивості, субстратна специфічність та доменна структура
К. В. Авдіюк, Л. Д. Варбанець
Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, Київ;
e-mail: varbanets@serv.imv.kiev.ua
В огляді наведено сучасні дані літератури та результати власних досліджень щодо продуцентів, фізико-хімічних властивостей та субстратної специфічності α-амілаз, які продукуються мікроорганізмами різних таксономічних груп: бактеріями, грибами та дріжджами. Cинтез більшості α-амілаз є індукованим процесом, який стимулюється у присутності крохмалю або продуктів його гідролізу. Оптимізацією умов культивування штамів-продуцентів можна досягти підвищення рівня активності ензимів. α-Амілази, виділені з різних джерел, відрізняються за своїми фізико-хімічними властивостями, зокрема молекулярною масою, рН- та термооптимумом, інгібіторами і активаторами. Вони здатні гідролізувати α-1,4- та в деяких випадках α-1,6-зв’язані залишки глюкози в розчинному крохмалі, амілозі, амілопектині, глікогені, мальтодекстринах, α- і β-циклодекстринах та інших вуглеводних субстратах. α-Амілази належать до GH-13 родини глікозил-гідролаз, характерною особливістю яких є наявність каталітичного домену A у вигляді (β/α)8-циліндра. Крім домену А, у структурі α-амілаз присутні ще два домени: В і С, які розташовані приблизно з протилежних боків (β/α)8-циліндра. Переважна більшість відомих α-амілаз містять у своєму складі Ca2+, який знаходиться на поверхні між доменами А і В та відіграє важливу роль у стабільності та активності ензиму.