Tag Archives: ліпідний обмін

Взаємозв’язок між рівнем сироваткових феритину, ліпідів і ліпопротеїнів високої щільності з урахуванням віку і статі людей

Hamit Yasar Ellidag1*, Esin Eren1, Mehmet Akdag2, Ozlem Giray1, Kemal Kiraz3, Necat Yilmaz1

1Central Laboratories of Antalya Training and Research Hospital,
University of Medical Sciences, Ministry of Health, Antalya, Turkey;
2ENT Clinic of Antalya Ataturk State Hospital, Ministry of Health, Antalya, Turkey;
3Department of Pulmonology, Antalya Ataturk State Hospital, Ministry of Health, Antalya, Turkey;
e-mail: hayael1980@hotmail.com

Підвищений рівень сироваткового феритину (СФер) пов’язують із хронічними серцево-судинними захворюваннями та діабетом 2-го типу. Метою дослідження було вивчення взаємозв’язку між рівнями СФер і ліпідами сироватки крові на тлі віку і статі людей. Досліджували можливий взаємозв’язок між СФер і ліпопротеїнами високої щільності (ЛВЩ). Рівень СФер і ліпідної панелі: загальний холестерол (ЗХ), тригліцероли (ТГ), ліпопротеїн-холестерол низької щільності (ЛНЩ-Х) і ліпопротеїн-холестерол високої щільності (ЛВЩ-Х) ретроспективно досліджено у 4205 осіб (3139 жінок і 1066 чоловіків). Досліджувані групи було розділено відповідно до віку і статті. У 52 жінок і 48 чоловіків досліджували взаємозв’язок між рівнем СФер і активністю ЛВЩ-залежної параоксонази-1 (ПОН1) і арілестерази (АРЕ). У всіх вікових групах рівень СФер у жінок був значно нижче, а рівень ЛВЩ-Х значно вище, ніж у чоловіків. Показано, що у віці 50–70 років рівні ЗХ і ЛНЩ-Х у жінок були вищі, ніж у чоловіків (P < 0,01). Рівень СФер мав тенденцію до підвищення в літніх жінок. Встановлено негативну кореляцію між рівнями СФер і ЛВЩ-Х, у той час як між рівнями СФер і ЗХ, ТГ і ЛНЩ-Х існувала позитивна кореляція. Не спостерігалося істотної кореляції між рівнями активності ПОН1 і АРЕ. Таким чином, факт підвищення рівня СФер одночасно із підвищенням рівнів ЗХ, ТГ і ЛНЩ-Х може допомогти пояснити збільшення ризику обмінних порушень і серцево-судинних захворювань у жінок у менопаузі.

АТPазна активність актоміозину скелетних м’язів та маркери ушкодження тканин у крові щурів в умовах тривалої хронічної алкоголізації

Ю. В. Цейслєр1, О. М. Подпалова2, Н. Є. Нурищенко1, В. С. Мартинюк1

1ННЦ «Інститут біології», Київський національний університет
імені Тараса Шевченка, Україна;
e-mail: yuliya.tseysler@gmail.com;
2Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Київ, Україна;
e-mail: olgapodpalova@gmail.com

Досліджено АТPазну активність актоміозину скелетних м’язів, активність креатинкінази плазми крові як маркерного ензиму пошкодження тканин організму та показники ліпідного обміну в крові щурів в умовах хронічної 8-місячної алкоголізації. Показано, що, починаючи з двох місяців вживання етанолу, підвищується K+-АТPазна активність, а до 6 місяців знижується Mg2+-АТPазна активність актоміозину скелетних м’язів. З двох місяців вживання етанолу вірогідно зростає протягом усього періоду алкоголізації тварин активність креатинкінази крові. Одночасно підвищується вміст загальних ліпідів (в плазмі крові на 30, а в еритроцитарній масі на 65%). На триваліших термінах алкоголізації (4–8 місяців) вміст ліпідів у плазмі крові залишається підвищеним, тоді як в еритроцитарній масі повертається до контрольних значень. Вміст дієнових кон’югатів у плазмі знижується, а кількість кетонових похідних жирнокислотних залишків ліпідів збільшується, що вказує на пригнічення окремих ланок антиоксидантної системи, пов’язаних із детоксикацією гідропероксидів жирних кислот, і активацію процесів вільнорадикального пошкодження тканин. Вірогідних змін у вмісті продуктів пероксидного окислення в еритроцитарній масі на жодному етапі алкоголізації не виявлено.