Г. В. Данилович

Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: danylovych@biochem.kiev.ua

Доведено можливість дослідження функціонування електронтранспортувального ланцюга в ізольованих мітохондріях гладенького м’яза матки щурів за використання власної флуоресценції коензимів NADH та FAD. Виявлено протилежно спрямовані зміни флуоресцентних сигналів від FAD та від NADH за нормального функціонування електронтранспортувального ланцюга мітохондрій. Спрямований вплив інгібіторів комплексів І, ІІІ та ІV змінював флуоресценцію аденінових нуклеотидів. Ротенон (5 мкМ) спричинював різке зростання флуоресценції NADH внаслідок інгібування комплексу І і не змінював динаміку росту флуо­ресценції від FAD. Антиміцин А (1 мкг/мл; інгібітор комплексу ІІІ) призводив до різкого зростання флуоресценції NADH та помірного зростання її у FAD порівняно з контролем. Інгібітор ІV комплексу NaN₃ (5 мМ) та протонофор СССР (10 мкМ) знижували флуоресценцію від NADH та FAD. Крім того, всі вищезазначені інгібітори спричинювали набухання мітохондрій. Донори NO – (0,1 мМ нітропрусид та нітрит натрію) знижували флуоресценцію NADH та FAD подібно до змін флуоресценції за дії  азиду натрію. Енергозалежна акумуляція Са²⁺ в матрикс мітохондрій у присутності субстратів окислення та комплексу Mg-ATP^2- супроводжувалась різким зниженням флуоресценції NADH та FAD із подальшим ростом флуоресценції досліджуваних нуклео­тидів, що, можливо, відбувається переважно за рахунок Са²⁺-залежної активації дегідрогеназ циклу Кребса. Отже, флуоресцентний сигнал від FAD та NADH  відображає зміни окисно-відновного стану зазначених нуклеотидів в ізольованих мітохондріях, що можна використати для оцінки впливу ефекторів функціонування електронтранспортувального ланцюга.