Tag Archives: нітропрусид натрію

Вплив нітропрусиду натрію та S-нітрозоглутатіону на вміст пігментів і антиоксидантну систему дефектних за токоферолом рослин Arabidopsis thaliana

Н. М. Семчук, Ю. В. Василик, О. І. Кубрак, В. І. Лущак

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, Україна;
e-mail: lushchak@pu.if.ua

Нітропрусид натрію та S-нітрозоглутатіон були використані як джерела екзогенного оксиду азоту (NO) для вивчення його впливу на біохімічні параметри та активність антиоксидантних ензимів у листках рослин Arabidopsis thaliana дикого типу та дефект­них за біосинтезом токоферолу ліній vte4 та vte1, а також можливу участь токоферолу в регуляції антиоксидантної відповіді за стресу, зумовленому NO. Обробка рослин нітропрусидом натрію підвищує активність ензимів, які знешкоджують пероксид водню в усіх досліджуваних ліній, збільшує активність глутатіонредуктази та глутатіон-S-трансферази та зменшує інтенсивність пероксидного окислення ліпідів у мутантної лінії vte1. Обробка рослин S-нітрозоглутатіоном призводить до зростання вмісту карбонільних груп протеїнів та інактивації аскорбатпероксидази, гваяколпероксидази та дегідроаскорбатредуктази в листках рослин усіх досліджуваних ліній. На відміну від рослин дикого типу, у мутантних ліній S-нітрозоглутатіон підвищує активність супероксиддисмутази та знижує – каталази та співвідношення хлорофілу a/b. Останнє може свідчити про те, що токоферол якимось чином задіяний у захисті рослин від стресу, індукованого NO, але механізм цього процесу ще належить з’ясувати.

Вплив іонів важких металів, сперміну та нітропрусиду натрію на АТР-гідролази клітинних мембран гладеньких м’язів ободової кишки щура

О. А. Капля

Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: kaplya@biochem.kiev.ua

Досліджено особливості функціональної лабільності АТР-гідролаз клітинних мембран гладеньких м’язів ободової кишки (ГМОК). Показано, що Na+,K+-AТРаза ефективно інгібується двовалентними іонами як перехідних (≥ 0,1 мкМ), так і неперехідних (≥ 1 мкМ) важких металів у послідовності за ефективністю: Cu2+ > Fe2+ ≥ Cd2+ (10 мкМ). Поліамін спермін  (0,5–1,0 мМ) – слабкий інгібітор Na+,K+-AТРази ГМОК за насичуючих концентрацій іонів і субстрату. Донор оксиду азоту нітропрусид натрію (1 мМ) виявляв слабкий інгібувальний ефект на Na+,K+-AТРазу тільки за довготривалої попередньої інкубації з мембранами. Mg2+-АТРаза у всіх випадках була значно стійкішою до дії досліджуваних агентів. На прикладі Na+,K+-AТРази ГМОК припускається, що ензим характеризується біохімічними особливостями, які забезпечують можливість бути потенційною мішенню та редокс-сенсором, що опосередковує патофізіологічні механізми інтоксикації важкими металами та оксидативного ушкодження клітин.

Вплив нітропрусиду та хлориду натрію на вміст карбонільних груп протеїнів та активність антиоксидантних ензимів у листках проростків кукурудзи Zea mays L.

Ю. В. Василик1, Н. М. Семчук1, Ок. В. Лущак2, В. І. Лущак1

1Кафедра біохімії та біотехнології,
2Ботанічний сад Прикарпатського національного університету
імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, Україна;
e-mail: lushchak@pu.if.ua

Досліджено вплив нітропрусиду (SNP) та хлориду натрію на вміст карбонільних груп протеїнів та активність антиоксидантних ензимів у листках проростків кукурудзи. Обробка проростків 100 мM NaCl підвищувала концентрацію карбонільних груп протеїнів через 24 год. Інкубація проростків з 100 мM NaCl та SNP+NaCl після 48 год знижувала, а після 72 год – підвищувала концентрацію карбонільних груп протеїнів порівняно з контролем. Активність каталази була вищою в листках, інкубованих з SNP+NaCl порівняно з листками проростків, обробленими SNP протягом 24 год. Активність аскорбатпероксидази була вищою після обробки проростків 0,2 мM SNP протягом 24 год. Вірогідне зростання активності гваяколпероксидази спостерігалося в усіх дослідних групах через 72 год. Активність глутатіон-S-трансферази була вищою після 48 год у проростках, оброблених SNP, та після 72 год – у проростках, які інкубували на середовищі з NaCl. За досліджуваних умов активність глутатіонредуктази в листках проростків кукурудзи, практично не змінювалась. Припускається, що SNP може бути використаний для попередження розвитку оксидативного стресу кукурудзи, спричиненого сольовим стресом.