Tag Archives: параоксоназа
Метаболічні ефекти проростків броколі у мишей з ожирінням, спричиненим кафетерійною їжею
М. В. Іваночко, Т. Р. Дмитрів, І. М. Яцків, М. М. Байляк, В. І. Лущак*
Кафедра біохімії та біотехнології, Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, Україна;
*e-mail: volodymyr.lushchak@cnu.edu.ua
Отримано: 05 липня 2025; Виправлено: 29 вересня 2025;
Затверджено: 28 листопада 2025; Доступно онлайн: 23 грудня 2025
Проростки броколі (ПБ) є багатими на біоактивні сполуки з встановленими антиоксидантними та протизапальними властивостями. У цьому дослідженні кафетерійна їжа (КЇ) використовувалася як модель для вивчення спричиненого харчуванням ожиріння у тварин. Метою дослідження було оцінити вплив харчових добавок із ПБ на метаболічні параметри у мишей середнього віку чоловічої статі, яких годували кафетерійною їжею (КЇ), що містила (за масою) солодкий арахіс (28%), молочний шоколад (28%) і шоколадні крекери (11%). Мишей годували КЇ протягом 20 тижнів, після чого брали кров, евтаназували мишей, збирали та зважували печінку і жирову тканину. Рівень глюкози, триацилгліцеридів (ТАГ) та холестерину визначали за допомогою діагностичного набору (Reagent, Дніпро, Україна), а рівень IL-1β – методом ELISA. Активність параоксонази (PON) в крові визначали шляхом моніторингу утворення p-нітрофенолу. Миші, яких годували виключно КЇ, отримували більше калорій з їжею без значного збільшення маси тіла, але мали більшу масу печінки, гіперглікемію, гіпертригліцеридемію та нижчу активність PON порівняно з мишами, яких годували стандартним раціоном. Споживання ПБ (2,5, 5 або 10% маси) з КЇ запобігало підвищенню рівня ТАГ і зберігало активність PON. Однак споживання ПБ у вищих дозах (5 і 10%) збільшувало накопичення вісцерального жиру і ще більше підвищувало рівень глюкози в крові. Проте споживання ПБ із стандартним раціоном знижувало рівень ТАГ та маркерів запалення в крові, не впливаючи на розподіл жирової тканини. Ці результати вказують на подвійну роль ПБ у регуляції метаболізму: хоча проростки броколі є корисними для зниження маркерів окислення та запалення, ПБ можуть сприяти вісцеральному ожирінню та глікемічному дисбалансу.
Взаємозв’язок між рівнем сироваткових феритину, ліпідів і ліпопротеїнів високої щільності з урахуванням віку і статі людей
Hamit Yasar Ellidag1*, Esin Eren1, Mehmet Akdag2, Ozlem Giray1, Kemal Kiraz3, Necat Yilmaz1
1Central Laboratories of Antalya Training and Research Hospital,
University of Medical Sciences, Ministry of Health, Antalya, Turkey;
2ENT Clinic of Antalya Ataturk State Hospital, Ministry of Health, Antalya, Turkey;
3Department of Pulmonology, Antalya Ataturk State Hospital, Ministry of Health, Antalya, Turkey;
e-mail: hayael1980@hotmail.com
Підвищений рівень сироваткового феритину (СФер) пов’язують із хронічними серцево-судинними захворюваннями та діабетом 2-го типу. Метою дослідження було вивчення взаємозв’язку між рівнями СФер і ліпідами сироватки крові на тлі віку і статі людей. Досліджували можливий взаємозв’язок між СФер і ліпопротеїнами високої щільності (ЛВЩ). Рівень СФер і ліпідної панелі: загальний холестерол (ЗХ), тригліцероли (ТГ), ліпопротеїн-холестерол низької щільності (ЛНЩ-Х) і ліпопротеїн-холестерол високої щільності (ЛВЩ-Х) ретроспективно досліджено у 4205 осіб (3139 жінок і 1066 чоловіків). Досліджувані групи було розділено відповідно до віку і статті. У 52 жінок і 48 чоловіків досліджували взаємозв’язок між рівнем СФер і активністю ЛВЩ-залежної параоксонази-1 (ПОН1) і арілестерази (АРЕ). У всіх вікових групах рівень СФер у жінок був значно нижче, а рівень ЛВЩ-Х значно вище, ніж у чоловіків. Показано, що у віці 50–70 років рівні ЗХ і ЛНЩ-Х у жінок були вищі, ніж у чоловіків (P < 0,01). Рівень СФер мав тенденцію до підвищення в літніх жінок. Встановлено негативну кореляцію між рівнями СФер і ЛВЩ-Х, у той час як між рівнями СФер і ЗХ, ТГ і ЛНЩ-Х існувала позитивна кореляція. Не спостерігалося істотної кореляції між рівнями активності ПОН1 і АРЕ. Таким чином, факт підвищення рівня СФер одночасно із підвищенням рівнів ЗХ, ТГ і ЛНЩ-Х може допомогти пояснити збільшення ризику обмінних порушень і серцево-судинних захворювань у жінок у менопаузі.