Н. В. Борзова, Л. Д. Варбанець

Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, Київ;
e-mail: nv_borzova@bigmir.net

Модифікація вуглеводного компонента дозволяє встановити його роль у вияві структурно-функціональних властивостей глікопротеїнів. Представлена робота присвячена порівняльним дослідженням активності й стабільності нативної та модифікованої за допомогою окислення перйодатом натрію α-галактозидази Cladosporium cladosporioides. Для визначення активності α-галактозидази використовували синтетичний n-нітрофенільний субстрат, а також мелібіозу, рафінозу та стахіозу. Модифікація вуглеводного компонента спричиняла значний вплив на каталітичні властивості ензиму, відмічалося зниження як V_max, так і спорідненості ензиму щодо природних й синтетичних субстратів. Нативний ензим зберігає понад 50% від максимальної активності у діапазоні 20–60 °С, в той час як для модифікованого ензиму, за тих самих умов, цей діапазон звужується і становить 30–50 °С. Модифікована α-галактозидаза характеризується вищою термостабільністю в нейтральній зоні рН. Залишкова активність модифікованої α-галактозидази у разі обробки 70%-ми (v/v) метанолом, етанолом та пропанолом склала близько 30%. Близько 50% від вихідної активності реєструвалося за використання 40%-го етанолу і пропанолу, а також 50%‑го метанолу. Вперше показано, що модифікація α-галактозидази C. cladosporioides перйодатом натрію супроводжувалася значним зниженням активності та стабільності ензиму, яке спричинене, можливо, конформаційними змінами в третинній та четвертинній структурі молекули протеїну.