Ю. І. Губський¹, Т. А. Бухтіарова¹, Г. Г. Горюшко¹, Н. В. Літвінова¹,
Г. І. Парамонова², Т. М. Курапова¹, О. М. Величко¹, Л. П. Бабенко¹

¹ДУ «Інститут фармакології та токсикології НАМН України», Київ;
²ДУ «Інститут геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова НАМН України», Київ;
e-mail: iurigala@ukr.net

Методами флуоресцентного зондування та спектрофотометрії було виявлено зміни біофізичних властивостей – мікров’язкості та плинності ліпідного бішару, заряду поверхні, молекулярної організації ліпідно-протеїнового матриксу мембран еритроцитів щурів в умовах гострого больового синдрому – ноцицептивного болю запального генезу. Досліджено особливості фізико-хімічної взаємодії неопіоїдних анальгетиків, а саме парацетамолу, аспірину, антипірину, кеторолаку, піродазолу, кетопрофену, мефенамінату натрію, індометацину, німесуліду з мембранами еритроцитів інтактних щурів та за пероксидної модифікації мембран, спричиненою розвитком гострого больового синдрому – ноцицептивного болю, що може істотно впливати на фармакодинаміку і фармакокінетику анальгетиків, що вивчалися і що слід враховувати в процесі пошуку нових фізіологічно активних сполук з аналгетичною дією.