Tag Archives: щитоподібна залоза

Активність протеїнкінази Akt у пухлинах щитоподібної залози людини

Б. Б. Гуда, В. В. Пушкарьов, О. В. Журавель, В. М. Пушкарьов,
А. Є. Коваленко, Ю. М. Таращенко, М. Д. Тронько

ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин
ім. В. П. Комісаренка НАМН України», Київ;
e-mail: pushkarev.vm@gmail.com

Вивчали експресію та активацію головної ефекторної протеїнкінази фофатидилінозитол-3-кіназного каскаду (PI3K) – Акt в нормальних тканинах, доброякісних та високодиференційованих злоякісних (із метастазами та без) пухлинах щитоподібної залози людини. Спостерігали відмінності щодо вмісту Akt1 у пухлинній тканині порівняно з нормальними тканинами в папілярних карциномах та у тканині багатовузлового зобу. Експресія Akt як у пухлинах, так і в умовно нормальній тканині фолікулярної аденоми була вірогідно нижче, ніж у тканинах фолікулярної карциноми. Найнижчий рівень експресії Akt спостерігали в тканинах багатовузлового зобу. Сумарна активність всіх трьох ізоформ Akt1/2/3 була нижчою в пухлинах порівняно з нормальною тканиною. Таким чином, активність Akt (за фосфорилуванням Thr308) не пов’язана із проліферативними процесами в пухлинній тканині щитоподібної залози. Рівень апоптозу, який визначався в цих самих тканинах, також не корелює з активністю протеїнкінази. Обговорюються можливі механізми пригнічення активності сигнального каскаду PI3K/Akt у пухлинах щитоподібної залози.

Інгібітор транскрипційного фактора NF-κB, DHMEQ, посилює дію паклітакселу на клітини анапластичної карциноми щитоподібної залози in vitro і in vivo

В. В. Пушкарьов1, Д. В. Старенький2, В. М.  Пушкарьов1, О. І. Ковзун1, М. Д. Тронько1

1ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України», Київ;
e-mail: pushkarev.vm@gmail.com;
2Department of Biochemistry, Medical College of Wisconsin, USA;
e-mail: dstarenki@mcw.edu

Вивчали дію протипухлинного препарату паклітакселу (Ptx) на біохімічні механізми, що регулюють апоптоз у клітинах анапластичної карциноми щитоподібної залози (ЩЗ). Показано, що поряд з апоптичними процесами, Ptx індукує сигнальні каскади, які забезпечують виживання клітин. Активація паклітакселем ядерного фактора каппа В (NF-κВ) призводить до посилення експресії низки антиапоптичних протеїнів, таких як survivin, cІAP та XIAP. Новий інгібітор NF-κВ, дегідроксиметил­епоксиквіноміцин (DHMEQ), посилює цитотоксичний ефект Ptx щодо клітин анапластичної карциноми ЩЗ. У клітинах, проінкубованих з обома препаратами, спостерігали посилення активації каспази-3 та -9, розщеплення полі-(АDP-рибозо)-полімерази (PARP) та зменшення кількості протеїнів-супресорів апоптозу. За підвищених концентрацій Ptx та DHMEQ спостерігали втрату мітохондріями трансмембранного потенціалу (ΔΨm). Пригнічення NF-κВ посилює також ефект паклітакселу щодо пухлин, які утворюються шляхом ксенотрансплантації мишам клітин лінії FRO. У тварин, яким вводили одночасно паклітаксел та інгібітор NF-κВ, спостерігали зменшення об’єму пухлин, що вірогідно відрізнялося від ефектів кожної зі сполук введених окремо.  Таким чином, комбіноване застосування паклітакселу та інгібітора NF-κВ пригнічує біохімічні процеси, що зумовлюють стійкість клітин анапластичної карциноми ЩЗ до дії паклітакселу.