Ukr.Biochem.J. 2013; Том 85, № 3, травень-червень, c. 96-102

doi: http://dx.doi.org/10.15407/ubj85.03.096

Особливості функціонування системи антиоксидантного захисту в еритроїдних клітинах і тканинах свиней за дії хрому хлориду

05.04.2016   Без категорії   No comments

Р. Я. Іскра, В. В. Влізло

Інститут біології тварин НААН України, Львів;
e-mail: iskra_r@ukr.net

Досліджували вплив хрому хлориду (CrCl3, 400 мкг Cr/кг корму) на функціонування системи антиоксидантного захисту в різних популяціях еритроцитів, еритроїдних клітинах кісткового мозку і тканинах свиней. Встановлено підвищення антиоксидантного захисту організму свиней за дії сполуки хрому, про що свідчить зростання активності супероксиддисмутази (СОД) та глутатіонпероксидази в популяціях «молодих» еритроцитів. В еритроїдних клітинах кісткового мозку за дії CrCl3 знижується активність СОД, проте підвищується – глутатіонпероксидази і каталази. У печінці свиней дослідної групи порівняно з іншими тканинами інтенсифікуються окисні процеси, що призводить до збільшення вмісту ТБК-активних продуктів, зростання активності СОД та зниження активності глутатіонпероксидази. Водночас за дії CrCl3 в інших тканинах активується антиоксидантна система, зокрема в нирках, легенях і міокарді підвищується активність СОД, а в селезінці та нирках – каталази. У скелетних м’язах свиней дослідної групи відбувається зниження вмісту ТБК-активних продуктів і зменшення активності СОД, однак збільшення активності каталази. Одержані результати дають підставу для рекомендації додавати до раціону свиней CrCl3 з метою посилення антиоксидантного захисту організму в період їх інтенсивного росту.

Ключові слова: , , ,

Посилання:

  1. Anderson RA. Chromium as an essential nutrient for humans. Regul Toxicol Pharmacol. 1997 Aug;26(1 Pt 2):S35-41. Review. PubMed, CrossRef
  2. Babenko IG. Chromium metabolism upon diabetes melitus based on clinical and experimental tests. Avtoref. diss. … kand. med. nauk. K., 1989. 21p.
  3. EFSA (European Food Safety Authority). EFSA J. 2010;8(12)(1882):46p.
  4. NRC (National Research Council). In Recommended Dietary Allowances (10th edn) National Academy of Sciences, National Academy Press. Washington, 1989. P. 241–243.
  5. WHO (World Health Organisation). Trace elements in human nutrition and health. Geneva, 1996. 160р.
  6. EVM (Expert Group on Vitamins and Minerals). In: Safe Upper Levels for Vitamins and Minerals. Report on the Expert Group on Vitamins and Minerals (EVM). U.K. Food Standards Agency (FSA), Committee on Nutrition (SACN), Expert Group on Vitamins and Minerals (EVM), London, Engl. 2003. P. 172–179.
  7. Pechova A, Pavlata L. Chromium as an essential nutrient: a review. Vet. Меd. 2007;52(1):1-18.
  8. Anderson RA. Chromium in Trace Elements in Human and Animal Nutrition (Mertz, W. Ed.) Academic Press, Inc., San Diego, CA, 1987:1:225–244.  CrossRef
  9. Vincent JB. The Nutritional Biochemistry of Chromium (III) – Department of Chemistry The University of Alabama Tuscaloosa, USA, 2007. 277 p.
  10. Iskra R. Content of glucose, lipid peroxidation products and activity of antioxidant defense enzymes in piglets’ blood at chromium chloride action. Visnyk Lviv Univ. Biology series. 2010;(Is. 54):101-106.
  11. Van Heugten E., Spears J. W. Immune response and growth of stressed weanling pigs supplemented with organic or inorganic forms of chromium.  J Anim Sci. 1994;72(Suppl. 1):274.
  12. Wenk C, Gebert S, Pfirter H. Chromium supplements in the feed for growing pigs: influence on growth and meat quality. Arch Tierernahr. 1995;48(1-2):71-81. German.
    Arch Tierernahr. 1995;48(1-2):71-81. PubMed,  CrossRef
  13.  Mishel BB, Shiigi SM. Selected methods in cellular immunology. W. H. Freeman & Co. Oxford, UK. 1980. 486 p.
  14. Harrison FL, Beswick TM, Chesterton CJ. Separation of haemopoietic cells for biochemical investigation. Preparation of erythroid and myeloid cells from human and laboratory-animal bone marrow and the separation of erythroblasts according to their state of maturation. Biochem J. 1981 Mar 15;194(3):789-96. PubMed, PubMedCentral, CrossRef
  15. Sizova IA, Kamenskaya VV, Fedenkov VI. Method for separating red blood cells in  sucrose density gradient. Publishing House of the Academy of Sciences of the USSR. Seria biology. 1980;15(3):119-122.
  16. Iskra RYa, Yanovych VG. Intensity of peroxidation processes and activity of antioxidant enzymes in rat tissues at high chromium level in the diet. Ukr Biokhim Zhurn. 2011 May-Jun;83(3):91-8. PubMed
  17. Dubinina EE, Sal’nikova LA, Efimova LF. Activity and isoenzyme spectrum of human plasma and erythrocyte superoxide dismutase. Lab Delo. 1983;(10):30-3. Russian. PubMed
  18. Moin VM. A simple and specific method for determining glutathione peroxidase activity in erythrocytes. Lab Delo. 1986;(12):724-7. Russian. PubMed
  19. Koroliuk MA, Ivanova LI, Mayorova IG, Tokarev VE. A method of determining catalase activity. Lab Delo. 1988;(1):16-9. Russian.  PubMed
  20.  Korobeynikova EN. Modification of the determination of lipid peroxidation products in a reaction with thiobarbituric acid. Lab Delo. 1989;(7):8-10. Russian. PubMed
  21. Cimen MY. Free radical metabolism in human erythrocytes. Clin Chim Acta. 2008 Apr;390(1-2):1-11. Epub 2008 Jan 18. Review. PubMed, CrossRef
  22. Kharchenko VV. Natural antioxidants and liver. Contemp Gastroenterol. 2007;(6(38)):79-85.
  23. Boon E., Downs A., Marcey D. Proposed Mechanism of Catalase in Catalase: H2O2: H2O2 Oxidoreductase. Biochemistry. 2002;3:5080-5015.
  24. Chen WY, Chen CJ, Liao JW, Mao FC. Chromium attenuates hepatic damage in a rat model of chronic cholestasis. Life Sci. 2009 Apr 24;84(17-18):606-14.  PubMed, CrossRef
  25. Rojo AI, Salinas M, Martín D, Perona R, Cuadrado A. Regulation of Cu/Zn-superoxide dismutase expression via the phosphatidylinositol 3 kinase/Akt pathway and nuclear factor-kappaB. J Neurosci. 2004 Aug 18;24(33):7324-34. PubMed, CrossRef
Creative CommonsThis work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.