Ю. Є. Колупаєв, О. І. Обозний

Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва, Україна;
e-mail: plant_biology@mail.ru

Досліджували вплив однохвилинного загартовуючого прогріву (42 °С) на динаміку генерації Н₂О₂ і активності антиоксидантних ензимів у коренях проростків пшениці. Показано, що протягом перших 30 хв після дії гіпертермії збільшується вміст Н₂О₂, надалі він знижується до рівня контролю. Активність супероксиддисмутази (СОД) істотно збільшується вже через 10 хв після прогріву і зберігається на підвищеному рівні протягом 24 год спостережень. Активність аскорбатпероксидази і гваяколпероксидази підвищується через 3–6 год після загартовуючого прогріву і досягає максимуму через 24 год, коли відбувається найзначніше підвищення теплостійкості проростків. Спричинене загартовуючим прогрівом короткочасне збільшення вмісту Н₂О₂ пригнічувалося обробкою проростків диметилтіосечовиною (скавенджером H₂O₂) інгібіторами NADPH-оксидази (імідазолом) і СОД (діетилдитіокарбаматом натрію). Всі ці ефектори нівелювали збільшення активності аскорбатпероксидази і гваяколпероксидази, зумовлене загартовуючим прогрівом, й істотно пригнічували розвиток теплостійкості проростків. Зроблено висновок про роль пероксиду водню, що утворюється за участю NADPH-оксидази і СОД, в індукуванні антиоксидантної системи під час теплового загартовування проростків пшениці.

Ключові слова: NADPH-оксидаза, Triticum aestivum L., активні форми кисню, аскорбатпероксидаза, гвая­колпероксидаза, супероксиддисмутаза, теплове загартовування