Є. М. Стогній¹, М. В. Рижикова¹, А. В. Ребрієв¹, М. Д. Кучма²,
Р. Ю. Марунич¹, В. О. Чернишенко¹*, В. А. Шаблій², Н. М. Липова³,
О. Ю. Сломінський¹, Л. В. Гарманчук⁴, Т. М. Платонова¹, С. В. Комісаренко¹

¹Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, Київ, Україна;
²Інститут клітинної терапії, Київ, Україна;
³Університет Луїсвілла, США;
⁴ННЦ “Інститут біології та медицини”, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна;
*e-mail: bio.cherv@gmail.com

Отримано:  23 грудня 2019; Затверджено: 27 березня 2020

Молекула фібриногену містить численні ділянки зв’язування для різних типів клітинних рецепторів і виконує роль сполучної ланки між системою зсідання крові та клітинною адгезією. У цій статті описано отримання форми фібриногену, позбавлену фрагменту Bβ1-42 за допомогою спрямованого протеолізу, для вивчення ролі цієї послідовності у адгезивних властивостях тромбоцитів, ендотеліоцитів і ракових клітин. Фібриноген та фібрин, позбавлені Bβ1-42 та Bβ15-42 фрагментів відповідно (desβ1-42 фібриноген і desABβ15-42 фібрин), отримано за допомогою протеїнази з отрути Echis multisquamatis. Відщеплений фрагмент отримували за допомогою HPLC та ідентифікували з використанням MALDI-TOF. ADP- і колаген-індуковану агрегацію тромбоцитів за пристуності фібриногену desBβ1-42 вивчали за допомогою агрегометра. Проліферацію клітин аорти миші (MAEC) і клітин пуповинної вени людини (HUVEC) вивчали з використанням фібрину desABβ15-42 як матриці. Виживаність клітин MAEC оцінювали з використанням MTT-тесту. Для оцінки проліферативної активності HUVEC розраховували час подвоєння. Міграцію клітин раку легенів Н1299 вивчали за допомогою in vitro тесту подряпини. Пряме порівняння поведінки клітин за присутності нативної та частково гідролізованої форм показало порушення процесів клітинної адгезії за пристуності фібриногену desBβ1-42 та фібрину desBβ15-42. Ступінь агрегації тромбоцитів незначно знижувався за присутності фібриногену desBβ1-42, однак було виявлено дезагрегацію тромбоцитів на рівні 15-20%. Ми також виявили значне зниження інтенсивності поділу клітин HUVEC та інгібування виживаності клітин лінії MAEC вирощених на матриці з desABβ15-42 фібрину. Крім того, фібриноген desBβ1-42 модулював рухливість клітин лінії H1299 in vitro і знижував інтенсивність “заростання подряпини” до 20% порівняно з повнорозмірним фібриногеном. Показано, що фрагмент 1-42 BβN-домену молекули фібриногену не є необхідним для агрегації тромбоцитів, однак вносить вклад у формування фібриново-тромбоцитарного тромбу на пізніших стадіях. У той же час, цей фрагмент може бути важливим­ для забезпечення міцних міжклітинних контактів та виживаності ендотеліоцитів. Також  амінокислотна послідовність 1-42 BβN-домену підтримує міграцію ракових клітин, що дозволяє розглядати взаємодії з фібриногеном як потенційну мішень протиракової терапії. Фрагмент Bβ1-42 молекули фібриногену вносить вклад у ефективність міжклітинних взаємодій різних типів клітин, включаючи тромбоцити, ендотеліоцити і ракові клітини.