Category Archives: Uncategorized
Як мозок осягає світ: Мей-Брітт Мозер і нобелівська премія в галузі фізіології або медицини 2014 року
Т. В. Данилова1*, С. В. Комісаренко2
1Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, Київ;
*e-mail: danilova_tv@ukr.net;
2Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, Київ
Отримано: 21 квітня 2025; Виправлено: 27 травня 2025;
Затверджено: 11 червня 2025; Доступно онлайн: 07 липня 2025
Протягом століть мислителі намагалися розгадати таємницю мозку та зрозуміти те, як мозок усвідомлює світ. В останні десятиліття видатні нейробіологи наблизилися до розгадки цього феномену та надали важливу інформацію щодо ролі мозку в складній поведінці. Однією з них є Мей-Брітт Мозер, норвезький психолог і нейробіолог, яка відома своїми роботами з просторової орієнтації, просторової пам’яті та пізнання в цілому, а також є співодержувачем Нобелівської премії в галузі фізіології або медицини 2014 року. Ця стаття має на меті окреслити основні етапи її творчої діяльності.
Коригендум: Взаємодія чотирьох алотропних модифікацій карбонових наночастинок із тканинами організму
С.Я. Парижак, Т.І. Думич, С.М. Пешкова, Є.Є. Біла, О.Д. Луцик, А. Баррас, Р.Букерруб, С. Сзунерітс, Р.О. Білий
Ukr Biochem J. 2019;91(2):41-50.
doi: https://doi.org/10.15407/ubj91.02.041
Вплив гетерометалічних Ge(IV) – 3d-металів на активність мікробних рамнозидаз, галактозидази і протеаз
О. В. Гудзенко1*, Л. Д. Варбанець1, І. Й. Сейфулліна2,
О. Е. Марцинко2, О. А. Фінік3, К. К. Цимбалюк2,3
1Інститут мікробіології і вірусології ім. М. Заболотного НАН України, Київ, Україна;
2Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна;
3ТОВ «Інспекторат Україна», Одеса, Україна;
*e-mail: alena.gudzenko81@gmail.com
Отримано: 18 березня 2025; Виправлено: 12 травня 2025;
Затверджено: 11 червня 2025; Доступно онлайн: 07 липня 2025
В останні роки увагу дослідників привернули координаційні сполуки германію з різними біолігандами, які можуть бути використані як активатори, так і інгібітори ензимів. Метою роботи було дослідити вплив нових гетерометалічних Ge(IV) – 3d-метал комплексів з 1-гідроксиетан-1,1-дифосфоновою кислотою та 1,10-фенантроліном на активність очищених α-L-рамнозидаз, що продукуються Eupenicillium erubescens, Penicillium tardum, Penicillium restrictum, Cryptococcus albidus, α-галактозидази P. restrictum та протеаз з еластолітичною та фібриногенолітичною активністю Bacillus sp. Досліджувані сполуки (концентрація 0,1%) по-різному активували α-L-рамнозидазу залежно від продуцента. Так, активність α-l-рамнозидази E. erubescens стимулювалася [Co(phen)3]4[Ge6(μ-OH)4(μ-O)2(μ-hedp)6]·2СН3СООН·30H2O на 200%, Penicillium tardum – [Zn(phen)2(H2O)2]2[Zn(phen)(H2O)4]2[Ge6(μ-OH)4(μ-O)2(μ-hedp)6]·18H2O на 200%, Penicillium restrictum – [Ni(phen)3]4[Ge6(μ-OH)4(μ-O)2(μ-hedp)6]·2СН3СООН·26H2O на 67%, Cryptococcus albidus – [Co(phen)3]4[Ge6(μ-OH)4(μ-O)2(μ-hedp)6]·2СН3СООН·30H2O на 40%. α-Галактозидаза Penicillium restrictum не зазнала впливу досліджуваних сполук. Еластаза Bacillus sp. IMB B-7883 активувалася за допомогою [Co(phen)3]4[Ge6(μ-OH)4(μ-O)2(μ-hedp)6]·2СН3СООН·30H2O на 70%, але повністю інгібувалася [Fe(phen)3]4[Ge6(μ-OH)4(μ-O)2(μ-hedp)6]·20H2O. Сполуками, що показали найбільший 200% стимулюючий ефект на фібриногенолітичну активність Bacillus sp. IMB B-7883 7883, були [Fe(phen)3]4[Ge6(μ-OH)4(μ-O)2(μ-hedp)6]·20H2O та [Zn(phen)2(H2O)2]2[Zn(phen)(H2O)4]2[Ge6(μ-OH)4(μ-O)2(μ-hedp)6]·18H2O.
Виділення, характеристика та антиоксидантна активність фібриноген-подібного протеїну-1 із сироватки та синовіальної рідини пацієнтів із ревматоїдним артритом
Abdulsattar J. Abdullah, Zahraa M. A. Hamodat*
Department of Chemistry, College of Science, University of Mosul, Iraq;
*e-mail: zahraahamodat@uomosul.edu.iq
Отримано: 20 квітня 2025; Виправлено: 01 червня 2025;
Затверджено: 11 червня 2025; Доступно онлайн: 07 липня 2025
Ревматоїдний артрит (РА) – це автоімунне захворювання, що характеризується хронічним запаленням і окислювальним стресом. Фібриноген-подібний протеїн-1 (FGL1) залучений у регуляції імунітету, але його антиоксидантна роль у разі запалення залишається недостатньо вивченою. Метою цього дослідження було виділення, очищення та оцінка антиоксидантної активності FGL1 із сироватки крові здорових людей, а також із сироватки та синовіальної рідини пацієнтів із РА. Очищення включало осадження сульфатом амонію (65%), діаліз, гель-фільтраційну хроматографію (Sephadex G-75), SDS-PAGE і HPLC. Антиоксидантну активність оцінювали за допомогою поглинання радикалів DPPH і розрахунком значення IC50. Аналіз SDS-PAGE і HPLC підтвердив успішне виділення, ідентичність і високу чистоту FGL1 з усіх зразків. Молекулярна маса протеїну варіювала від 68 до 70 кДа. DPPH-аналіз показав, що FGL1, виділений із синовіальної рідини хворих на РА, мав найвищу антиоксидантну активність (IC50 = 2,124 нг/мл), у сироватці хворих на РА значення IC50 = 2,172 нг/мл і у контрольній групі – IC50 = 2,798 нг/мл. Ці результати вказують на подвійну роль протеїну FGL1 в імунній відповіді та окислювальному балансі, що робить його перспективним біомаркером і потенційною терапевтичною мішенню при ревматоїдному артриті.
Протеїн панкреатичного каменю/регенеруючий протеїн PSP/reg як біомаркер діабетичної нейропатії
A. I. Albadr1*, I. I. Albadr2, A. Q. Abdulsada3
1Department of Biochemistry, College of Medicine,
University of Basrah, Basrah, Iraq;
2Al-Aqsa Intifada Center, Basrah, Iraq;
3Basrah Health Directorate, Basrah, Iraq
*e-mail: abrar.emad@uobasrah.edu.iq
Отримано: 22 квітня 2025; Виправлено: 15 травня 2025;
Затверджено: 11 червня 2025; Доступно онлайн: 07 липня 2025
Діабетична нейропатія (ДН) вважається найбільш поширеним ускладненням цукрового діабету 2 типу (ЦД2). Існує недостатність у потенційних біомаркерах, які можна було б використовувати для діагностики діабетичної нейропатії та запобігання її прогресуванню. Хронічне запалення низького рівня відіграє ключову роль у розвитку ДН. Було показано, що секреторний лектин-зв’язувальний PSP/reg (протеїн панкреатичного каменю/регенеруючий протеїн) підвищується в крові при запальних процесах. Метою даного дослідження було вивчення взаємозв’язку між сироватковим рівнем PSP/reg і діабетичною нейропатією у пацієнтів з ЦД2. Загалом 250 учасників із ЦД2 у віці 40-70 років були розділені на дві групи: пацієнти без ДН і пацієнти з ДН. Наявність ЦД2 і ДН підтверджували клінічно. Рівень протеїну PSP/reg визначали за допомогою ELISA. Було показано, що рівень PSP/reg у сироватці крові був значно вищим у пацієнтів із ДН порівняно з пацієнтами без ДН і позитивно корелював із глікованим гемоглобіном та рівнем глюкози в крові. ROC-аналіз показав, що оптимальна точка відсікання PSP/reg становила 10,15 нг/мл, що свідчить із чутливістю 92% про наявність ДН. Ці результати вказують на потенційну роль рівня PSP/reg у сироватці крові як додаткового маркера діабетичної нейропатії, що може бути використаний для виявлення пацієнтів із ЦД2, які схильні до високого ризику нервових уражень.
Показники функції печінки та нирок, рівень цитокінів і пухлинних біомаркерів у сироватці крові пацієнтів із гепатитом С і гепатоцелюлярною карциномою
Othman A. Othman, Mahmoud Fadl Bakr*
Biochemistry Division, Chemistry Department, Faculty of Science,
Minia University, 61519, El-Minia, Egypt;
*e-mail: mahmoud.fadl@mu.edu.eg
Отримано: 02 березня 2025; Виправлено: 27 травня 2025;
Затверджено: 11 червня 2025; Доступно онлайн: 07 липня 2025
Вірус гепатиту С (HCV) спрямовано вражає печінку і спричиняє стійку інфекцію, яка часто уникає імунної системи, що призводить до хронічної печінкової недостатності, захворювань нирок і HCV-асоційованої гепатоцелюлярної карциноми (HCC). Метою цього дослідження було оцінити показники функції печінки і нирок, рівень запальних цитокінів і пухлинних маркерів у пацієнтів із HCV-позитивним хронічним гепатитом і HCV-асоційованою HCC порівняно з пацієнтами з HCV і контролем. У дослідженні брали участь 156 осіб, розділених на чотири групи: контрольна група – 27 здорових осіб; група HCV – 45 пацієнтів з HCV (підтверджено методом ПЛР); група HCC – 42 пацієнти з HCC (підтверджено рентгенологічними дослідженнями та лабораторними тестами); група HCV+HCC – 42 пацієнти з HCV і HCC (HCV-позитивний хронічний гепатит з HCC). Використовували звичайні клінічні тести для дослідження функції нирок і печінки. Рівень IL-6, IL-1B, TNF-α і пухлинних маркерів карциноембріонального антигену (CEA), вуглеводного антигену 19-9 (CA19-9) і альфа-фетопротеїну (AFP) досліджували методом ELISA. Результати показали значне підвищення активності ALT, ALP, AST, рівня сечової кислоти, сечовини і креатиніну за значного зниження рівня альбуміну в групах HCC і HCV+HCC порівняно з пацієнтами з груп HCV і контролем. Відзначено підвищення рівнів досліджуваних пухлинних маркерів і цитокінів у групах HCC і HCV+HCC, з найбільшими значеннями в останній. Отримані дані свідчать про прогресуюче погіршення функцій печінки та нирок і значний вплив хронічного запалення в HCV-асоційованому канцерогенезі печінки.
Корекція нейромедіаторного пулу – новий підхід у лікуванні пацієнтів із мультифокальним атеросклерозом
Т. М. Моцак1*, В. Г. Лизогуб1, О. Г. Купчинська1,2, Ю. О. Бєлікова1
1Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна;
2ДУ «ННЦ «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини
імені академіка М. Д. Стражеска» НАМН України, Київ;
*e-mail: tetianamihalovna@gmail.com
Отримано: 12 лютого 2025; Виправлено: 08 квітня 2025;
Затверджено: 11 червня 2025; Доступно онлайн: 07 липня 2025
Мультифокальний атеросклероз (МАС) асоціюється з розвитком ішемії багатьох орга- нів та суттєвим погіршенням прогнозу для па- цієнтів. Важливу роль у патогенезі цієї хвороби відіграє дисбаланс нейромедіаторів і підвище- ний вміст матриксних металопротеїназ (ММП), спричинений ішемією. Метою дослідження було розробити підходи до медикаментозної оптимі- зації рівнів дофаміну, гістаміну та ММП у крові пацієнтів з мультифокальним атеросклерозом. У дослідження були включені: 66 чоловіків із МАС віком 67,2 ± 2,9 років, яких поділили на дві групи:група 1 – пацієнти з перенесеним ішемічним інсультом, група 2 – пацієнти з перенесеним інфарктом міокарда, загальним для хворих обох груп були атеросклеротична енцефалопатія, ішемічна хвороба серця та синдром переміжної кульгавості; контрольна група склала 18 практично здорових чоловіків віком 63,4 ± 5,1 років. Окрім базової терапії, пацієнти додатково отримували цилостазол (50 мг двічі на добу), гамма-аміномасляну кислоту – аміналон (250 мг двічі на добу), атенолол (25 мг один раз на добу) та катехіни – Green T-Max (1 капсула на добу) протягом 16 тижнів. Обстеження включало: визначення об’ємного кровотоку (ОК) у коронарному, мозковому та стегновому судинних руслах, дистанції ходьби, добовий моніторинг ЕКГ, оцінку рівнів дофаміну та гістаміну у сироватці крові, а також рівнів ММП-2 і ММП-9 у плазмі методом ІФА. Когнітивні функції оцінювали за Монреальською шкалою. У обох групах МАС зафіксовано достовірно нижчі показники ОК у досліджуваних судинних ділянках і суттєво підвищені рівні гістаміну та дофаміну у порівнянні з контрольною групою. Рівні ММП-2 і ММП-9 також значно перевищували показники контрольної групи. Після додаткового лікування досліджуваними препаратами спостерігалося зниження надмірно високих рівнів гістаміну, дофаміну, ММП-2 і ММП-9, а також покращення клінічного стану, показників ОК, когнітивних функцій та дистанції ходьби в обох групах з МАС. Таким чином, застосування комбінації цилостазолу, аміналону, атенололу і катехінів на додаток до стандартної терапії дозволяє оптимізувати рівні нейромедіаторів дофаміну та гістаміну, що може знизити ризик повторних серцево-судинних подій у пацієнтів з МАС.
Рівень в плазмі крові поліпептиду, що активує аденілатциклазу гіпофізу, та нейротрофічного фактора, що виробляється мозком, не зазнає істотних змін при посттравматичному стресовому розладі та травматичному ураженні мозку
А. Щербакова1, Д. Марценковський2, Д. Строй3, А. Савченко4,
К. Восніцина5, О. Сулаєва1, О. Дудін1, В. Досенко3
1Медична лабораторія CSD LAB;
2Кафедра психіатрії, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна;
3Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України, Київ;
4Науково-медичний центр «Дослід» (ТОВ «Медичні дослідження»), Київ, Україна;
5Державна установа Центр психічного здоров’я та реабілітації ветеранів
«Форест Глейд» Міністерства охорони здоров’я України, Київ;
e-mail: anna82201@gmail.com
Отримано: 04 квітня 2025; Виправлено: 12 травня 2025;
Затверджено: 11 червня 2025; Доступно онлайн: 07 липня 2025
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) та черепно-мозкова травма (ЧМТ) є поширеними наслідками бойових дій, що значно впливають як на психічне, так і на фізичне здоров’я військовослужбовців. Визначення надійних біомаркерів цих станів є критично важливим для своєчасної діагностики, моніторингу ефективності лікування та прогнозування перебігу захворювання. Результати останніх досліджень, що вказують на потенційну роль PACAP та BDNF у периферичній крові як біомаркерів ПТСР, поки що не є остаточними. У цьому дослідженні ми проаналізували рівень поліпептиду, що активує аденілатциклазу гіпофізу (PACAP), та нейротрофічного фактора (BDNF), що походить з мозку, у плазмі крові 450 військовослужбовців Збройних сил України, розділених на шість груп залежно від їхнього діагнозу: контрольна група, ПТСР, ПТСР з ЧМТ, ЧМТ, комплексний ПТСР (КПТСР), КПТСР з ЧМТ. ПТСР та КПТСР були діагностувані за допомогою Міжнародного інтерв’ю з травм, а ЧМТ – за допомогою методу ідентифікації ЧМТ Університету штату Огайо. Рівні PACAP і BDNF аналізували в зразках крові натщесерце за допомогою ELISA. Рівні PACAP і BDNF у плазмі крові в контрольній групі становили 2,10 ± 0,26 і 5,13 ± 0,50 нг/мл відповідно. Результати дослідження не виявили статистично значущих відмінностей у рівнях PACAP та BDNF між досліджуваними групами. Отримані результати вказують на потенційні обмеження використання цих біомаркерів для діагностики стресових розладів та ЧМТ у військовослужбовців, які зазнали бойових дій, та підкреслюють необхідність подальших досліджень для виявлення надійних біомаркерів з об’єктивною діагностичною цінністю та прогностичним значенням.
Ключові слова: посттравматичний стресовий розлад, черепно-мозкова травма, біомаркери, поліпептид, що активує аденілатциклазу, нейротрофічний фактор, що походить з мозку.
Співвідношення між метилуванням ДНК CpG і non-CpG у лімфоцитах людини, оцінене за допомогою кометного електрофорезу
М. Чопей, А. Півень, К. Афанасьєва, А. Сиволоб*
ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Україна;
*e-mail: sivolob@knu.ua
Отримано: 21 квітня 2025; Виправлено: 26 травня 2025;
Затверджено: 11 червня 2025; Доступно онлайн: -07 липня 2025
Тканино-специфічне метилування ДНК відіграє важливу роль у регуляції багатьох функціональних процесів. Рівень метилування в індивідуальних клітинах може бути оцінений за допомогою кометного електрофорезу (електрофорезу ізольованих клітин) ‒ простої та дешевої техніки. Метил-чутливий кометний електрофорез широко застосовується на основі припущення, що метилування в контексті динуклеотидів CpG є єдиним типом цієї модифікації. Проте, хоча CpG є головною мішенню метилування, метилування в інших контекстах (“non-CpG”) також є поширеним явищем. У цьому дослідженні ми застосовували метил-чутливий кометний електрофорез для демонстрації того, що в лімфоцитах людини метилування non-CpG робить суттєвий внесок у загальний рівень метилування ДНК. Крім того, активація проліферації лімфоцитів приводить до підвищення такого метилування. Отже, метил-чутливий кометний електрофорез може бути використаний для оцінки співвідношення між рівнями метилування CpG і non-CpG.