Category Archives: Uncategorized
Винахід магнітно-резонансної томографії: Пол Лотербур та Пітер Менсфілд. Нобелівська премія з фізіології та/або медицини 2003 року
В. М. Данилова, М. В. Григор’єва, С. В. Комісаренко
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: valdan@biochem.kiev.ua
Отримано: 28 листопада 2022; Виправлено: 25 січня 2023;
Затверджено: 17 лютого 2023; Доступно онлайн: 27 лютого 2023
У 2003 році Нобелівську премію з фізіології та медицини присуджено двом дослідникам Полу Лотерберу та Пітеру Менсфілду за винахід «магнітно-резонансної томографії». Це відкриття дозволило створити двовимірні зображення структур, які не можна було візуалізувати іншими методами. Пол Лотербур, виявив можливість створювати двовимірну картину шляхом введення градієнтів у магнітному полі. Аналізуючи характеристики випромінюваних радіохвиль, він міг визначити їх походження. Пітер Менсфілд продовжив розвиток використання градієнтів у магнітному полі і показав, як сигнали можна проаналізувати математично, що дозволило розробити корисну техніку для отримання зображення. У сучасній медицині метод магнітно-резонансної томографії має величезне значення під час діагностики та вибору оптимального лікування багатьох захворювань.
Вплив NF-κB на розвиток оксидативно-нітрозативного стресу в печінці щурів за умов хронічної алкогольної інтоксикації
А. О. Микитенко1*, О. Є. Акімов2, Г. А. Єрошенко3, К. С. Непорада1
1Кафедра біоорганічної та біологічної хімії, Полтавський державний медичний університет, Україна;
2Кафедра патофізіології, Полтавський державний медичний університет, Україна;
3Кафедра медичної біології, Полтавський державний медичний університет, Україна;
*e-mail: mykytenkoandrej18@gmail.com
Отримано: 05 жовтня 2022; Виправлено: 15 грудня 2022;
Затверджено: 17 лютого 2023; Доступно онлайн: 27 лютого 2023
Вживання алкоголю є найпоширенішою причиною захворювань печінки у всьому світі. Метою даної роботи є встановлення впливу транскрипційного фактора κB на розвиток оксидативно-нітрозативного стресу в печінці щурів за умов хронічної алкогольної інтоксикації. Досліди проводили на 24 щурах-самцях лінії Wistar, вагою 180-220 г. Щурів розділили на 4 групи по 6 тварин: контрольна; тварини, яким вводили інгібітор NF-κB – амоній піролідиндитіокарбамат (PDTC) у дозі 76 мг/кг 3 рази на тиждень; тварини з алкогольним гепатитом та група тварин, яким вводили інгібітор NF-κB на фоні алкогольного гепатиту. У гомогенаті печінки щурів визначали такі біохімічні показники: активність ізоформ NO-синтаз, супероксиддисмутази та каталази, концентрацію малонового діальдегіду, пероксинітриту, нітритів та нітрозотіолів, концентрацію сульфід-аніону та продукцію супероксид-аніону. Встановлено, що хронічна алкогольна інтоксикація призводила до збільшення продукції активних форм кисню та азоту на фоні зниження антиоксидантної активності і посилення пероксидного окислення ліпідів у печінці. Блокада транскрипційного фактора κB під час хронічної алкогольної інтоксикації, незважаючи на підвищення антиоксидантної активності та зниження продукції активних форм кисню та азоту, не запобігала оксидативному пошкодженню печінки. Зроблено висновок, що блокада активації ядерного транскрипційного фактора κB у печінці щурів за допомогою PDTC знижує ризик окисного, але не зменшує ризик розвитку нітрозативного пошкодження гепатоцитів.
Рівень вісфатину, резистину та маркерів запалення в сироватці крові пацієнтів хворих на псоріаз
A. Majid*, M. Fouad
Department of Chemistry, College of Science, University of Thi-Qar, Thi-Qar, 64001, Iraq;
*e-mail: aliaa.s_mschem@sci.utq.edu.iq
Отримано: 08 жовтня 2022; Виправлено: 02 грудня 2022;
Затверджено: 17 лютого 2023; Доступно онлайн: 27 лютого 2023
Псоріаз – це поширене хронічне запальне захворювання шкіри, яке відрізняється за ступенем тяжкості. Псоріаз часто супроводжується комплексними порушеннями, серед яких метаболічний синдром, ожиріння та порушення толерантності до глюкози. Жирова тканина секретує низку гормонів і цитокінів, зокрема вісфатин і резистин, які можуть впливати на розвиток псоріазу як прозапальні або імунорегуляторні фактори. Метою роботи було оцінити рівень вісфатину та резистину, а також високочутливого С-реактивного протеїну (hs-CRP) та швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) у сироватці крові пацієнтів хворих на псоріаз. У дослідженні брали участь 43 здорові особи та 45 пацієнтів, яких було розподілено на три групи відповідно до клінічного перебігу захворювання, а саме легкий, середній та важкий ступені за шкалою PASI (Psoriasis Area Severity Index). Одержані результати показали суттєве підвищення концентрації вісфатину, резистину, ШОЕ та hs-CRP у сироватці крові в групах хворих порівняно з контрольною групою. Найбільше підвищення показників спостерігалося в групі хворих із важким перебігом захворювання порівняно з групами пацієнтів з легким та середнім ступенем тяжкості. Проаналізовано важливість досліджених показників як біомаркерів тяжкості перебігу псоріазу.
Рівні агматину, теломерази та мікроелементів у пацієнтів із синдромом обструктивного апное сну
D. Ülger*, S. Bakir, Ö. T. Doğan
Sivas Cumhuriyet University, Turkey;
*e-mail: dilaraulger@cumhuriyet.edu.tr
Отримано: 19 серпня 2022; Виправлено: 16 листопада 2022;
Затверджено: 17 лютого 2023; Доступно онлайн: 27 лютого 2023
Синдром обструктивного апное сну (СОАС) характеризується рецидивуючими, частковими або повними обтураціями верхніх дихальних шляхів, що призводять до гіпоксії та біоелектричних реакцій неспання у поєднанні зі сном. Дані щодо біохімічних шляхів, які можуть обумовлювати негативні ефекти у хворих на СОАС із різним ступенем тяжкості захворювання, є обмеженими та різнорідними. Метою нашої роботи було оцінити рівні поліаміну агматину, який діє на центральну нервову систему, теломерази та мікроелементів у плазмі крові хворих на СОАС. У дослідженні брали участь 90 пацієнтів-добровольців із діагнозом СОАС, яких було розподілено на три групи по 30 осіб за показником індексу апное-гіпопное (ІАГ): легкий, помірний та тяжкий ступінь тяжкості. Вимірювали нічний відсоток насичення крові киснем (SpO2) та індекс маси тіла (ІМТ). Рівень агматину в плазмі крові визначали методом ультра високоефективної рідинної хроматографії (UHPLC), рівень мікроелементів (Cu, Co, Mg, Mo, Zn, Se) у плазмі крові визначали методом мас-спектрометрії з індуктивно-зв’язаною плазмою (ICP-MS), рівень теломерази у сироватці крові – методом імуноензимного аналізу (ELISA). Виявлено, що рівень SpO2 знижувався по мірі прогресування захворювання і мав негативну кореляцію з ІМТ, рівнями Co і Se в плазмі крові. Показано, що рівні агматину та теломерази були нижчими у пацієнтів із тяжким перебігом СОАС порівняно з іншими групами.
Біоенергетичні характеристики мишачої лімфоми Немет-Келнера за впливу похідного тіазолу з полімерними наночастинками
М. В. Ільків1, Я. Р. Шалай1, Г. М. Мазур1,
Б. О. Манько1, Б. В. Манько1, Ю. В. Остап’юк2,
Н. Є. Мітіна3, О. С. Заіченкo3, А. М. Бабський1
1Біологічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна;
2Хімічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна;
3Інститут хімії та хімічних технологій, Національний університет «Львівська політехніка», Україна;
e-mail: popovych.marta@gmail.com
Отримано: 27 вересня 2022; Виправлено: 01 грудня 2022;
Затверджено: 17 лютого 2023; Доступно онлайн: 27 лютого 2023
Розробка нових протипухлинних препаратів, спрямованих на зміну енергетичного метаболізму пухлинних клітин, є перспективним підходом до лікування раку. Метою нашого дослідження було дослідити дію похідного тіазолу N-(5-бензил-1,3-тіазол-2-іл)-3,5-диметил-1-бензофуран-2-карбоксаміду (BF1) та його комплексу. з полімерними наночастинками (PEG-PN) на основі PEG на процеси клітинного дихання та потенціал мітохондріальної мембрани в мишачих пухлинних клітинах NK/Ly. Швидкість поглинання кисню клітинами NK/Ly реєстрували полярографічним методом з використанням електрода Кларка. Відносні значення мітохондріального потенціалу реєстрували за допомогою флуоресцентного барвника TMRM. Після 15-хвилинної інкубації клітин з BF1 (10 мкМ), PEG-PN або комплексом BF1 + PEG-PN не було виявлено жодних змін у базальному диханні, що підживлюється глюкозою, або максимальному диханні, стимульованому FCCP. Дані флуоресцентної мікроскопії показали, що BF1 або PEG-PN окремо не впливали на величину мітохондріального мембранного потенціалу, тоді як комплекс BF1 + PEG-PN спричинював значне зниження мітохондріального мембранного потенціалу, що вказує на зниження життєздатності NK/Ly клітин.
Прооксидантно-антиоксидантний профіль у тканинах щурів за дії естерів тіосульфонатів
Н. М. Любас1*, Р. Я. Іскра2, Б. І. Котик1,
Н. Я. Монька3, В. І. Лубенець3
1Інститут біології тварин НААН України, Львів;
2Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна;
3Національний університет «Львівська політехніка», Україна;
*e-mail: n_lubas@ukr.net
Отримано: 27 серпня 2022; Виправлено: 29 листопада 2022;
Затверджено: 17 лютого 2023; Доступно онлайн: 27 лютого 2023
Тіосульфонати характеризуються широким спектром біологічної активності, мають ефективну антимікробну, антитромботичну, протипухлинну та протипаразитарну дію. Однак використання синтетичних сірковмісних сполук із лікувально-профілактичною метою потребує вивчення їх впливу на захисні механізми підтримання гомеостазу, зокрема, на антиоксидантний статус організму. Метою роботи була оцінка процесів пероксидного окислення ліпідів та стану антиоксидантної системи в нирках, селезінці, головному мозку та м’язах щурів за дії нових, синтезованих сірковмісних сполук S-алкілових естерів тіосульфокислот: S-етил-4-амінобензентіосульфонату (ETS), S-аліл-4-амінобензентіосульфонату (ATS) та S-аліл-4-ацетиламінобензентіосульфонату (AATS). Щурів-самців лінії Вістар, які утримувалися на стандартному раціоні, було поділено на чотири групи по 5 тварин у кожній: І (контрольна), ІІ, ІІІ, ІV (дослідні). Тварини контрольної групи отримували додатково 0,5 мл олії, а тварини дослідних груп – по 0,5 мл олійних розчинів тіосульфонатів один раз на добу. Тваринам ІІ, ІІІ та ІV груп до добової кількості корму додавали ETS, ATS, AATS з розрахунку 100 мг/кг маси тіла відповідно. У гомогенатах тканин визначали вміст гідропероксидів ліпідів, ТБК-активних продуктів, відновленого глутатіону та активності СОД, каталази, глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази. Виявлено різноспрямовані зміни досліджуваних показників після споживання S-алкілових естерів тіосульфокислот протягом 21 доби, що свідчило про різний ступінь інгібування та активації процесів ПОЛ, залежно від типу тканини та структури тіосульфонату.
Експресія мікроРНК-613 та відповідних генів за розвитку раку яєчників
M. M. Mohammed, M. M. Ramzy*, S. S. Gaber,
H. A. Mohamed, M. R. Mohamed, A. M. Abdalla
Department of Biochemistry, Faculty of Medicine, Minia University, Egypt;
*e-mail: maggiemaher24@gmail.com
Отримано: 19 жовтня 2022; Виправлено: 25 листопада 2022;
Затверджено: 17 лютого 2023; Доступно онлайн: 27 лютого 2023
Рак яєчників є одним із найбільш летальних гінекологічних онкологічних захворювань. За раку яєчників виявлено численні генетичні та епігенетичні аномалії. Оскільки мікроРНК відіграють важливу роль у канцерогенезі, багато дослідників націлені на визначення молекулярного механізму, який регулює проліферацію та метастазування ракових клітин. У даному дослідженні оцінювали експресію мікроРНК-613 та відповідних генів KRAS і Ezrin у тканині раку яєчників та прилеглих до неї, очевидно, нормальних тканинах методом ПЛР в реальному часі. Наші результати показали, що експресія мікроРНК-613 була знижена за раку яєчників, у той час, як експресія KRAS і Ezrin була вищою в ракових тканинах порівняно з нормальними тканинами яєчників. Виявлено негативну кореляцію між експресією мікроРНК-613 та експресією генів KRAS і Ezrin, а також позитивну кореляцію між експресією генів KRAS і Ezrin. Встановлено, що мікроРНК-613 діє як пухлино-супресивний ген за раку яєчників і може реалізовувати такий вплив через експресію генів KRAS та Ezrin. Отримані результати допоможуть визначити потенційні біомаркери та нові мішені для ранньої діагностики та лікування раку яєчників.
Комп’ютерне дослідження протеїнів отрути медоносної бджоли як потенційних інгібіторів Omicron SARS-CoV-2
H. A. Al-Madhagi1*, M. G. Saleh2
1Biochemical Technology Program, Faculty of Applied Sciences, Dhamar University, Yemen;
2Division of Microbiology, Biology Department,
Faculty of Applied Sciences, Dhamar University, Yemen;
*e-mail: bio.haitham@gmail.com
Отримано: 01 жовтня 2022; Виправлено: 07 листопада 2022;
Затверджено: 17 лютого 2023; Доступно онлайн: 17 лютого 2023
Через катастрофічні наслідки COVID-19 для населення планети необхідно постійно шукати нові способи боротьби з наявними інфекціями та щоденними смертельними випадками. Метою даного дослідження було вивчення ефективності впливу протеїнів отрути медоносної бджоли (HBV) на рецептор-зв’язувальний домен (RBD) шипоподібного протеїну за допомогою інструментів in silico. Послідовність 5 протеїнів HBV використовували для моделювання гомології за допомогою сервісу Phyre 2. Створені моделі протеїнів застосовували у протеїн-протеїновому докінгу проти глікопротеїнового рецепторного домену (RBD) Omicron Spike (PDB ID# 7T9L) із використанням платформ HDock та ClusPro, з подальшим прогнозуванням афінності зв’язування і встановленням особливостей взаємодії за допомогою веб-порталу PRODIGY та PDBsum. Виявлено, що всі досліджені протеїни HBV демонструють високий показник докінгу та профіль афінності зв’язування до RBD. За результатами досліджень протеїни HBV можуть бути застосовані як профілактичний та лікувальний засіб проти Omicron SARS-CoV-2.
Убіквітин та його роль у протеолізі: нобелівська премія з хімії у 2004 році
О. П. Матишевська, В. М. Данилова, М. В. Григор’єва, С. В. Комісаренко
Інститут ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: matysh@yahoo.com
Отримано: 11 листопада 2022; Виправлено: 29 вересня 2022;
Затверджено: 04 листопада 2022; Доступно онлайн: 19 грудня 2022
Аарон Чехановер, Аврам Гершко та Ірвін Роуз на початку 1980-х років відкрили один з найважливіших циклічних процесів у клітині – регульовану АТР-залежну деградацію протеїнів, за що було нагороджено Нобелівською премією з хімії у 2004 році. Вчені довели існування нелізосомного шляху протеолізу і повністю змінили уявлення про механізми деградації протеїнів усередині клітини. Вони продемонстрували, що, обираючи протеїн, який підлягає знищенню, клітина попередньо позначає його біохімічним маркером під назвою убіквітин. Поліубквітування протеїну як сигнал для його протеолізу було новим механізмом, розкриття якого уможливила спільна робота трьох учених із виділення ензимів–учасників цього послідовного процесу, з’ясування його біохімічних етапів та причин енергозалежності. У статті наведено біографічні дані Нобелівських лауреатів, описано застосовані методи та історію відкриття феномену опосередкованої убіквітином протеосомної деградації протеїнів.
Токсокароз у дітей із захворюваннями травної системи
К. Т. Глушко*, Г. А. Павлишин
Кафедра педіатрії №2, Тернопільський національний медичний
університет імені І. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль;
*e-mail: glushko_kt@tdmu.edu.ua
Отримано: 29 січня 2022; Виправлено: 29 вересня 2022;
Затверджено: 01 жовтня 2022; Доступно онлайн: 19 грудня 2022
Токсокароз є досить поширеним серед дітей і спричиняє захворювання органів травлення. Мета роботи полягала у дослідженні розвитку токсокарозу у дітей із захворюваннями органів травлення. У 63 дітей було визначено вміст специфічних IgG до Toxocara canis та Ascaris lumbricoides, сироваткові рівні IL-4 та TNF-α; зроблено аналіз на гельмінти і паразити, а також проведено ретроспективне опитування для оцінки дотримання санітарно-гігієнічних правил. Дітей було поділено на дві групи: I група включала 19 (30,2 %) дітей з токсокарозом, II група – 44 (69,8 %) дитини без паразитів. Рівень IL-4 був вищим у І групі (18,0 ± 6,4 пг/мл), ніж у ІІ групі (7,2 ± 2,0 пг/мл) (P < 0,001). Рівень TNF-α достовірно не відрізнявся між I (4,5 ± 2,1 пг/мл) та II (3,6 ± 1,1 пг/мл) групами (P > 0,05). Токсокароз частіше спостерігався серед жителів села (78,9%). У дітей з токсокарозом частішими були геофагія (42,1%), контакт з собаками (100 %), вони частіше не мили руки (84,2%) порівняно із групою неінфікованих. Відзначено, що гігієнічні звички та місце проживання сприяли зараженню Toxocara canis. Рівень IL-4 був значно вищим у групі I, ніж у групі II через активацію імунної відповіді хазяїна, тоді як рівень TNF-α не відрізнявся. Діти без паразитозів також мали підвищений рівень IL-4, що може бути пов’язано з перенесеними попередніми інфекціями.