Tag Archives: адипоцити

Стромально-васкулярна фракція жирової тканини як альтернативне джерело клітинного матеріалу для регенеративної медицини

А. С. Султанова, О. Я. Беспалова, О. Ю. Галкін

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
e-mail: tmb@kpi.ua

Отримано: 06 серпня 2020; Затверджено: 17 грудня 2020

Жирова тканина є найзручнішим джерелом клітинного матеріалу для регенеративної медицини, оскільки вона може бути отримана в значній кількості  шляхом косметичної ліпосакції, ліпоаспірації або шляхом ексцизії жирових відкладень. До складу жирової тканини входять адипоцити, а також клітини, що є складовими гетерогенної стромально-васкулярної фракції (stromal-vascular fraction, SVF), з якої можна виділити різні популяції клітин. Серед  них найважливішою для регенеративної медицини є популяція стовбурових клітин адипозної тканини (adipose-derived stem cells, ADSC). SVF можна відносно легко отримати із жирової тканини (ця тканина є альтернативою кістковому мозку як джерело стовбурових клітин) і використати для лікування різних патологій. Результати досліджень показали, що SVF не тільки має схожий до ADSC терапевтичний ефект, але в деяких випадках є навіть ефективнішим. В огляді розглянуто основні методи одержання та клітинний склад SVF, потенціал застосування в клінічній медицині, основні переваги перед іншими джерелами клітинного матеріалу для регенеративної медицини, зокрема, перед ADSC, що культивуються in vitro.

Екзогенний сірководень запобігає пошкодженню брижі, пов’язаного з фруктозо-індукованими порушеннями шляхом гальмування окисного стресу

О. Ревенко1*, Н. Заічко2, Дж. Л. Уоллес3, О. Заячківська1

1Кафедра нормальної фізіології, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна;
2Кафедра біологічної та загальної хімії, Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, Вінниця, Україна;
3Кафедра фізіології та фармакології, Університет Калгарі, Канада;
*e-mail: wersus35@gmail.com

Отримано: 30 грудня 2019; Затверджено: 27 березня 2020

Патологічні зміни адипоцитів брижі (AM), спричинені дієтою з високим вмістом фруктози (HFD), є джерелом багатьох супутніх захворювань. Менше з тим, їх патогенез залишається мало дослідженим і не існує ефективних препаратів, які б запобігали ремоделюванню АМ. Нещодавні дослідження показали, що сірководень (H2S) має сильну цитопротекторну дію. Метою даного дослідження було вивчити чинники, що лежать в основі патологічних змін АМ щурів, які перебували на HFD та дослідити дію H2S у разі екзогенного застосування. Дорослих самців щурів розділили на групи, група на стандартній дієті (SD, контрольна група) та експериментальні групи, що перебували на HFD, та які піддавалися впливу гострого водно-імерсійної стресу (WIS). Вплив на АМ екзогенного гидросульфида натрію (NaHS, 5,6 мг/кг/день протягом 9 днів) та збагаченого Н2S гібридного аспірину (ASA) (H2S-ASA [ATB-340], 17,5 мг/кг/день) у даному досліджені порівнювали з дією звичайного аспірину ASA (10 мг/кг/день). Адаптивні зміни АМ оцінювали на субклітинному рівні за допомогою електронної мікроскопії. Концентрацію глюкози в сироватці, рівні реактивних субстанції тіобарбітурової кислоти (TBARS), та активність цістатіон-γ-ліази (CSE) і цістатіон-β-синтази (CBS) було досліджено біохімічними методами з використанням спектрофотометрії. У тварин із HFD застосування NaHS спричиняло захисний вплив на АМ, ендотеліальні та субендотеліальні структури мікросудин брижі порівняно до щурів, що отримували плацебо, і мали ознаки ендотеліальної та мітохондіальної дисфункції, пошкодження АМ. Використання H2S-ASA характеризувалось захисною дією на АМ у тварин із HFD та WIS, зниженням вмісту TBARS у крові та підвищенням активності CSE та CBS. Дія дієти з високим вмістом фруктози впродовж 4-х тижнів є достатньою причиною для виникнення окисного пошкодження АМ, появі мітохондріальної дисфункції та змін ендотелію. H2S відіграє важливу роль у виживанні адипоцитів брижі за умов окисного стресу, спричиненого HFD, за рахунок зменшення продукції TBARS та мітохондріальної дисфункції. Застосування H2S може сприяти появі нового підходу у лікуванні ожиріння.