Tag Archives: аспірат кісткового мозку

Введення збагаченої тромбоцитами плазми або концентрованого клітинного аспірату кісткового мозку після механічноіндукованої ішемії покращує біохімічні показники в скелетних м’язах

А. Т. Підлісецький1, Г. В. Косякова2, Т. М. Горідько2, А. Г. Бердишев2,
О. Ф. Мегедь2, С. І. Савосько3*, О. В. Долгополов4

1Львівський обласний госпіталь ветеранів війни та репресованих імені Ю. Липи, Україна;
2Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
3Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, Україна
4ДУ «Інститут ортопедії та травматології НАМН України», Київ;
*e-mail: savosko_s@ukr.net

Отримано: 16 вересня 2021; Затверджено: 17 травня 2021

Відомо, що механічна ішемія спричинює структурні й функціональні пошкодження скелетних м’язів. У цьому дослідженні для покращення стану м’язів після ішемії використано збагачену тромбоцитами плазму (ЗТП) та аспірат кісткового мозку (АКМ), які вважаються перспективними для застосування у відновлювальній медицині. Механічноіндуковану ішемію (МІІ) скелетних м’язів кроля спричинювали накладанням джгута на задню кінцівку протягом 6 годин, після чого джгут видаляли, через 6 год одноразово вводили в гомілку кролячі ЗТП чи АКМ та поділяли тварин  на експериментальні групи (n = 15): 1 – ішемія+фізіологічний розчин, 2 – ішемія + ЗТП, 3 – ішемія + АКМ. Контрольна група – інтактні тварини (n = 5). З експерименту кролів видаляли на 5, 15 і 30 добу реперфузії  після ішемії. Показано, що ішемія м’язів гомілки спричинювала прогресивну гіпотрофію, руйнування м’язових волокон та лейкоцитарну інфільтрацію. Гіпотрофічний стан супроводжувався активацією каталази і супероксиддисмутази, тривалою гіперпродукцією NO2 та значним зниженням активності глутатіон пероксидази в гомогенатах м’язів. Після локального введення ЗТП та АКМ в ішемізований м’яз активність каталази залишалась на підвищеному рівні, проте активність СОД наближалась до контрольного рівня, а найвиразнішим виявилось зниження рівня NO2 та відновлення активності глутатіонпероксидази. Після ін’єкції АКМ виявлено активацію ангіогенезу та збільшення кількості ядер у м’язових фібрилах. Одержані дані дозволяють розширити спектр біохімічних показників для оцінки стану м’язів після ішемії та свідчать про позитивний вплив ЗТП і АКМ на регенерацію скелетних м’язів.