A. J. Shwayel¹*, A. M. Jewad¹, M. Q. Abdulsattar²

¹Department of Medical Laboratory Technology, Health and Medical Technical College,
Southern Technical University, Basrah, Iraq;
²Thi-Qar Health Directorate, Iraq;
*е-mail: ameeralzaidy6@gmail.com

Отримано: 07 червня 2023; Виправлено: 14 сепня 2023;
Затверджено: 27 жовтня 2023; Доступно онлайн: 06 листопада 2023

Бета-таласемія – важке спадкове захворювання, що характеризується недостатнім утворенням бета-ланцюгів гемоглобіну, неефективним еритропоезом, хронічним гемолізом і потребує пожиттєвих переливань крові, які призводять до перевантаження організму залізом. Захворювання проявляється в ранньому дитинстві і триває протягом усього життя з високим ризиком розвитку ниркової недостатності, яку неможливо достовірно виявити за допомогою традиційних маркерів. Метою цього дослідження було вивчення ефективності біомаркерів для оцінки ураження нирок у дітей віком від 1 до 14 років із діагнозом бета-таласемія. У дослідженні “випадок-контроль” аналізували зразки крові з Центру генетичної гематології (провінція Ті-Кар, Ірак): 60 зразків від здорових осіб та 60 – від пацієнтів з бета-таласемією, яких було розподілене на групи віком 1-7 та 8-14 років. Рівні гемоглобіну, феритину, креатиніну та калію визначали за допомогою стандартних тестів, а рівень нейтрофільного желатиназо-асоційованого ліпокаліну (NGAL) та бета-2-мікроглобуліну (β2M), як нових маркерів канальцевої та гломерулярної дисфункцій, оцінювали за допомогою імуноензимного аналізу. Було виявлено статистично значуще зниження рівня гемоглобіну, сироваткового калію та підвищення рівня феритину, NGAL і β2M у пацієнтів обох груп порівняно з контрольною групою, а також підвищення рівня креатиніну у групі 8-14 років. Зроблено висновок, що рівні NGAL і β2M можуть бути показниками для раннього виявлення ураження нирок у педіатричних пацієнтів із бета-таласемією, оскільки рівні цих біомаркерів зростають до того як підвищується рівень креатиніну.