Tag Archives: білірубін
Гепатотоксичність ТiО(2) за тривалого введення щурам
О. В. Цимбалюк, С. П. Весельський, А. М. Науменко, Т. Л. Давидовська,
І. С. Войтешенко, І. І. Чиж, В. А. Скришевський
Інститут високих технологій, Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
e-mail: otsymbal@bigmir.net
Отримано: 30 березня 2020; Затверджено: 15 травня 2020
Порошок діоксиду титану (ТіО2), який використовується як білий барвник, довгий час вважався інертним матеріалом, незважаючи на накопичення його в тканинах печінки після проникнення в організм. Метою дослідження було оцінити біохімічні маркери функціонування печінки у плазмі крові та активність ATPази плазматичної мембрани еритроцитів за перорального введення суспензії наночастинок ТіО2 (0,1 мг/кг щодня) щурам Wistar протягом 30 та 100 днів. Показано значне підвищення активності аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази, а також вмісту прямого, непрямого та зв’язаного білірубіну. Також встановлено вірогідне зменшення кон’югованих (таурохолевої, таурохенодезоксихолевої, тауродезоксихолевої, глікохолевої, глікохенодезоксихолевої та глікодезоксихолевої) і вільних (глікодезоксихолевої і дезоксихолевої) жовчних кислот у разі супутнього збільшення концентрації вільної холевої кислоти в плазмі крові щурів під час введення ТіО2, що вказувало на значне порушення пігментного обміну в печінці щурів. Під час введення ТіО2 спостерігалося значне пригнічення еритроцитарної плазматичної мембрани Мg2+-залежної, уабаїнчутливої Na+,K+-АТРази та уабаїннечутливої АТРази. Ці результати передбачають порушення процесів транспорту трансплазмалеми іонів та іонного гомеостазу клітин, індукований ТіО2.
Альфа-фетопротеїн як біохімічний маркер прогнозування затяжної жовтяниці в новонароджених дітей
О. Г. Мазур, О. С. Яблонь, О. С. Рубіна, М. М. Пугач, А. П. Конопліцька
Вінницький національний медичний університет ім. М .І. Пирогова, Україна;
e-mail: alena523@ukr.net
Отримано: 14 січня 2019; Затверджено: 13 серпня 2019
Затяжна жовтяниця новонароджених є поширеною патологією неонатального періоду. Останнім часом простежується тенденція до зростання числа новонароджених дітей із затяжною жовтяницею із пролонгацією після 14 діб життя. З огляду на поліетіологічність неонатальних жовтяниць є необхідним пошук нових діагностичних маркерів для прогнозування розвитку затяжної жовтяниці в новонароджених, що дозволить визначити нові методи диференційованого підходу до діагностики неонатальних жовтяниць, а також зумовлюватиме зниження частоти цієї патології.
Досліджували показники вмісту альфа-фетопротеїну (АФП) сироватки крові в дітей із затяжною жовтяницею новонароджених. Встановили, що показник вмісту АФП сироватки крові вищий в 1,7 раза в дітей із затяжною жовтяницею новонароджених у порівнянні з дітьми з тривалістю жовтяниці до 14 діб життя: 671,1[479,9; 815,03] нг/мл та 401,0 [284,9; 684,0] нг/мл (Р < 0,05). Вищим був вміст АФП сироватки крові в дітей із затяжною жовтяницею за рівня загального білірубіну сироватки крові більше 250 мкмоль/л: 626,2 [454,7; 793,2] нг/мл, що підтверджувалося сильним прямим кореляційним зв’язком (rxy = 0,64, P < 0,05). Результати ROC-аналізу підтвердили, що вміст АФП ≥ 571,7 нг/мл може ідентифікувати новонароджених із затяжною жовтяницею з чутливістю 74,2% і специфічністю 74,5%. Площа під кривою (AUC) становить 0,870 (95% ДІ 0,804; 0,937), що підтверджує хорошу якість моделі АФП ≥ 571,7 нг/мл.