Tag Archives: високожирова дієта

Віково-залежна метаболічна та морфологічна відповідь жирової тканини щурів на дієту з високим вмістом жирів

О. С. Ткаченко1*, Г. В. Косякова1, Т. М. Горідько1, О. Ф. Мегедь1,
А. Г. Бердишев1, В. М. Клімашевський1, С. А. Михальський2, Н. М. Гула1

1Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
2ДУ “Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України”, Київ;
*e-mail: 888oksana.tkachenko@gmail.com

Отримано: 24 грудня 2025; Виправлено: 09 лютого 2026;
Затверджено: 03 квітня 2026; Доступно онлайн: 21 квітня 2026

Ожиріння та пов’язані з ним метаболічні порушення залишаються однією з найактуальніших проблем сучасної біомедицини. Як ожиріння, так і старіння спричиняють функціональні та структурні зміни жировій тканині, проте вікова специфічність реакції жирової тканини на дієту з високим вмістом жирів (ВЖД) залишається недостатньо вивченою. Метою дослідження було проаналізувати кореляцію між рівнями глюкози, ліпопротеїнів та адипонектину в плазмі крові, визначити активність Δ9-десатурази в адипоцитах та дослідити морфологічний стан жирової тканини у щурів різного віку. Експеримент проводили на самцях щурів лінії Вістар протягом 24 тижнів коли молоді тварини досягли віку 10 місяців, а старші – 24 місяці. Тварини обох віко­вих груп були розділені на тих, хто утримувався на стандартному раціоні та на раціоні з додаванням свинячого вісцерального жиру. Жирнокислотний склад визначали методом газорідинної хроматографії з мас-детекцією; вміст холестеролу ЛПВЩ і ЛПНЩ оцінювали за допомогою комерційних наборів; рівень адипонектину визначали із застосуванням набору ELISA. Індекс активності Δ9-десатурази розраховували як співвідношення олеїнової до стеаринової кислоти. Показано, що співвідношення насичених/ненасичених жирних кислот у стандартному гранульованому кормі становило 1:4, тоді як у салі воно наближалося до 1:1. У молодших щурів не було виявлено кореляції між збільшенням маси тіла та рівнем глюкози, водночас спостерігалася позитивна кореляція між рівнями адипонектину та холестеролу ЛПВЩ. У старших щурів спостерігалася позитивна кореляція між масою тіла та рівнем глюкози, а також негативна кореляція між рівнями адипонектину та холестеролу ЛПНЩ. Було виявлено, що активність Δ9-десатурази в адипоцитах зростає з віком. За умов ВЖД у молодшій групі активність Δ9-десатурази достовірно підвищувалася, тоді як у старшій – знижувалася порівняно з віковим контролем. Морфологічний аналіз показав вікові відмінності в морфології, клітинній адаптації та розвитку запалення в бурій та білій жировій тканині у відповідь на тривале перевантаження дієтарними жирами. Отримані результати підкреслюють суттєву роль вікового фактора у формуванні метаболічних і морфологічних змін жирової тканини та сприяють ідентифікації потенційних біомаркерів для профілактики й лікування ожиріння та пов’язаних із ним захворювань.

Вплив довготривалого споживання етанолу та дієти з високим вмістом жирів на мітохондріальне дихання в ацинарних клітинах підшлункової залози і гепатоцитах щурів

O. O. Білонога*, Г. M. Мазур, Б. O. Манько,
O. Р. Кулачковський, В. В. Манько

Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна;
*e-mail: olha.bilonoha@lnu.edu.ua

Отримано: 26 березня 2024; Виправлено: 09 травня 2024;
Затверджено: 25 липня 2024; Доступно онлайн: 04 вересня 2024

Хронічне вживання алкоголю може спричинити панкреатит і захворювання печінки. У тварин, що перебували на високожировій дієті у поєднанні з алкоголем, було показано як адаптацію так і пошкодження мітохондрій печінки. На сьогодні не відомо, чи здатний алкоголь або його метаболіти викликати порушення функцій мітохондрій у підшлунковій залозі in vivo. Це дослідження мало на меті оцінити вплив тривалого введення алкоголю в поєднанні з високожировою дієтою на мітохондріальне дихання ацинарних клітин підшлункової залози та гепатоцитів щурів. Щурі лінії Wistar перебували на високожировій дієті (35% калорій), яким перорально вводили алкоголь (6 г/кг маси тварини) протягом 14 днів. Дихання панкреа­тичних ацинусів та ізольованих гепатоцитів досліджували з використанням електроду Кларка. Введення алкоголю щурам спричиняло швидку втрату ваги протягом перших 5 днів екс­перименту. Панкреатичні ацинуси цих тварин мали знижену здатність до секреції амілази за стимуляції ацетилхоліном. Однак у групі тварин, які отримували алкоголь, не було виявлено змін ультраструктури ацинарних клітин підшлункової залози. Рівень амілази у плазмі крові не відрізнявся між групами тварин. Алкоголь спричинив значне (~40%) збільшення базальної та максимальної FCCP-стимульованої швидкості дихання ізольованих гепатоцитів. Введення алкоголю не вплинуло на базальне, олігоміцин-нечутливе або FCCP-стимульоване дихання у ізольованих панкреатичних ацинусах. Отже, хронічне введення алкоголю щурам, що перебували на високожировій дієті, не спричинило пошкодження мітохондрій підшлункової залози щурів, тоді як мітохондрії печінки адаптуються до алкоголю шляхом підвищення швидкості дихання.