О. С. Ткаченко¹*, Г. В. Косякова¹, Т. М. Горідько¹, О. Ф. Мегедь¹,
А. Г. Бердишев¹, В. М. Клімашевський¹, С. А. Михальський², Н. М. Гула¹

¹Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
²ДУ “Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України”, Київ;
*e-mail: 888oksana.tkachenko@gmail.com

Отримано: 24 грудня 2025; Виправлено: 09 лютого 2026;
Затверджено: 03 квітня 2026; Доступно онлайн: 21 квітня 2026

Ожиріння та пов’язані з ним метаболічні порушення залишаються однією з найактуальніших проблем сучасної біомедицини. Як ожиріння, так і старіння спричиняють функціональні та структурні зміни жировій тканині, проте вікова специфічність реакції жирової тканини на дієту з високим вмістом жирів (ВЖД) залишається недостатньо вивченою. Метою дослідження було проаналізувати кореляцію між рівнями глюкози, ліпопротеїнів та адипонектину в плазмі крові, визначити активність Δ9-десатурази в адипоцитах та дослідити морфологічний стан жирової тканини у щурів різного віку. Експеримент проводили на самцях щурів лінії Вістар протягом 24 тижнів коли молоді тварини досягли віку 10 місяців, а старші – 24 місяці. Тварини обох віко­вих груп були розділені на тих, хто утримувався на стандартному раціоні та на раціоні з додаванням свинячого вісцерального жиру. Жирнокислотний склад визначали методом газорідинної хроматографії з мас-детекцією; вміст холестеролу ЛПВЩ і ЛПНЩ оцінювали за допомогою комерційних наборів; рівень адипонектину визначали із застосуванням набору ELISA. Індекс активності Δ9-десатурази розраховували як співвідношення олеїнової до стеаринової кислоти. Показано, що співвідношення насичених/ненасичених жирних кислот у стандартному гранульованому кормі становило 1:4, тоді як у салі воно наближалося до 1:1. У молодших щурів не було виявлено кореляції між збільшенням маси тіла та рівнем глюкози, водночас спостерігалася позитивна кореляція між рівнями адипонектину та холестеролу ЛПВЩ. У старших щурів спостерігалася позитивна кореляція між масою тіла та рівнем глюкози, а також негативна кореляція між рівнями адипонектину та холестеролу ЛПНЩ. Було виявлено, що активність Δ9-десатурази в адипоцитах зростає з віком. За умов ВЖД у молодшій групі активність Δ9-десатурази достовірно підвищувалася, тоді як у старшій – знижувалася порівняно з віковим контролем. Морфологічний аналіз показав вікові відмінності в морфології, клітинній адаптації та розвитку запалення в бурій та білій жировій тканині у відповідь на тривале перевантаження дієтарними жирами. Отримані результати підкреслюють суттєву роль вікового фактора у формуванні метаболічних і морфологічних змін жирової тканини та сприяють ідентифікації потенційних біомаркерів для профілактики й лікування ожиріння та пов’язаних із ним захворювань.