Н. Maнькo¹, M. Луцик¹, В. Aнтонюк^1,2, I. Iвaсeчкo¹,
Н. Скoрoхід¹, Г. Koсякoвa³, O. Meгeдь³, T. Гoрiдько³,
Н. Гула³, O. Kлючівськa¹, Р. Пaнчук¹, Н. Пoхoдилo⁴,
О. Бaрaбaш⁴, T. Думич², Р. Стойкa^1,4*

¹Інститут біології клітини НАН України, Львів, Україна;
²Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, Україна;
³Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ, Україна;
⁴Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, Україна;
*e-mail: stoika.rostyslav@gmail.com

Отримано: 29 листопада 2023; Виправлено: 31 грудня 2023;
Затверджено: 01 лютого 2024; Доступно онлайн: 26 лютого 2024

Описані нові гідрогелі хітозану, доповнені хондроїтин-6-сульфатом, або гіалуроновою кислотою чи агарозою, а також N-стеароїлетаноламіном (NSE). При формуванні цих гелів враховували катіонні властивості хітозану та аніонні властивості трьох інших біополімерів. Результати FTIR-аналізу створених гідрогелів свідчать про утворення композицій, які містили вищевказані біополімери та NSE (1,95 мг/г або 0,062 мг/см2 хітозан-гіалуронатного гідрогелю). Хітозан різної молекулярної маси (150, 500, 740 кДа), а також хондроїтин-6-сульфат (<2 мг/мл) і гіалуронова кислота (<2 мг/мл) не продемонстрували значної цитотоксичної дії in vitro (тести з МТТ та із виключення трипанового синього) щодо псевдонормальних клітин епітеліальних (лінія MCF10A людської молочної залози, лінія HaCat людських кератиноцитів і лінія HEK293 клітин ембріональної нирки людини) і сполучної (мишачі фібробласти лінії Balb/3T3) тканин. Менше ніж 20% інгібування виживання клітин спостерігали за дії 80 мкМ (26 мг/мл) NSE. Більшість гелів були стійкими до деградації у сольовому розчині, однак вони руйнувалися протягом >24 год культивування в середовищі, що містило 10% ембріональної телячої сироватки крові. Обговорено перспективи застосування створених гідрогелів на основі хітозану як супресорів запалення та стимуляторів загоєння ран у лабораторних тварин.