Tag Archives: гіпокамп
Як мозок осягає світ: Мей-Брітт Мозер і нобелівська премія в галузі фізіології або медицини 2014 року
Т. В. Данилова1*, С. В. Комісаренко2
1Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, Київ;
*e-mail: danilova_tv@ukr.net;
2Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, Київ
Отримано: 21 квітня 2025; Виправлено: 27 травня 2025;
Затверджено: 11 червня 2025; Доступно онлайн: 07 липня 2025
Протягом століть мислителі намагалися розгадати таємницю мозку та зрозуміти те, як мозок усвідомлює світ. В останні десятиліття видатні нейробіологи наблизилися до розгадки цього феномену та надали важливу інформацію щодо ролі мозку в складній поведінці. Однією з них є Мей-Брітт Мозер, норвезький психолог і нейробіолог, яка відома своїми роботами з просторової орієнтації, просторової пам’яті та пізнання в цілому, а також є співодержувачем Нобелівської премії в галузі фізіології або медицини 2014 року. Ця стаття має на меті окреслити основні етапи її творчої діяльності.
Вміст астроцитспецифічних протеїнів у різних відділах головного мозку щурів та піщанок під час онтогенезу
Ю. П. Ковальчук*, О. Н. Шіїнтум, Г. О. Ушакова
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна;
*e-mail: yulka.5868152@ukr.net
Отримано: 28 жовтня 2021; Затверджено: 17 травня 2021
Астроцитспецифічні протеїни використовуються як маркери астрогліальних клітин, особливо у разі вікових дисфункцій мозку та нейродегенеративних розладів. Однак даних про вміст цих протеїнів у різних відділах мозку під час онтогенезу недостатньо. У роботі оцінено вміст астроцитспецифічних Са2+-зв’язувального протеїну S100B та гліального фібрилярного кислого протеїну (GFAP) у мозочку, таламусі та гіпокампі щурів лінії Wistar і монгольських піщанок під час онтогенезу. Тварин було поділено на чотири групи (n = 6-10) віком 1, 30, 90 та 180 днів після народження відповідно. Фракції розчинних та філаментних протеїнів із різних ділянок мозку отримували шляхом диференційного центрифугування та солюбілізації 4М сечовиною. Кількісний вміст S100B та GFAP визначали з використанням ІЕА. Показано, що вміст протеїну S100B суттєво збільшувався до 180-го дня в усіх досліджуваних відділах головного мозку щурів та монгольських піщанок. Вміст розчинної та філаментної форм GFAP у мозку одноденних тварин був низьким, проте через 30 днів значно зростав в усіх відділах головного мозку піщанок та збільшувався поступово в мозку щурів впродовж 180 днів після народження. Показано, що підвищення вмісту досліджуваних астроцитспецифічних протеїнів було різним залежно від відділу мозку, стадії постнатального розвитку тварин та їх виду.