Л. М. Дронько¹, Т. М. Луценко¹*, Н. В. Короткевич²,
І. О. Вовк², Д. А. Жукова², С. І. Романюк²,
А. А. Сіромолот², А. Ю. Лабинцев², Д. В. Колибо²

¹Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, Україна;
²Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, Київ, Україна;
*e-mail: lutsenko.tetiana@lll.kpi.ua

Отримано: 06 серпня 2024; Виправлено: 18 вересня 2024;
Затверджено: 07 жовтня 2024; Доступно онлайн: 28 жовтня 2024

Рецептор дифтерійного токсину на чутливих клітинах ссавців відомий як закріплений на мембрані попередник гепарин-зв’язувального EGF-подібного фактора росту (HB-EGF). Коли попередник розщеплюється металопротеїназами, утворюється розчинна форма (sHB-EGF), яка може зв’язуватися з рецепторами EGF, що призводить до активації сигнальних шляхів, які регулюють клітинну проліферацію, диференціювання, міграцію та інгібування апоптозу. Здатність HB-EGF спричинювати як позитивні, так і негативні наслідки для організму підкреслює складність його біологічних функцій і потреби в тонкому розумінні його ролі в здоровому організмі та за різних захворювань. В огляді узагальнено дані про структуру HB-EGF, біологічну активність, участь у механізмі дії дифтерійного токсину, загоєння ран, пухлинну прогресію, а також способи доставки HB-EGF.