Tag Archives: ліпопротеїни
Віково-залежна метаболічна та морфологічна відповідь жирової тканини щурів на дієту з високим вмістом жирів
О. С. Ткаченко1*, Г. В. Косякова1, Т. М. Горідько1, О. Ф. Мегедь1,
А. Г. Бердишев1, В. М. Клімашевський1, С. А. Михальський2, Н. М. Гула1
1Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
2ДУ “Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України”, Київ;
*e-mail: 888oksana.tkachenko@gmail.com
Отримано: 24 грудня 2025; Виправлено: 09 лютого 2026;
Затверджено: 03 квітня 2026; Доступно онлайн: 21 квітня 2026
Ожиріння та пов’язані з ним метаболічні порушення залишаються однією з найактуальніших проблем сучасної біомедицини. Як ожиріння, так і старіння спричиняють функціональні та структурні зміни жировій тканині, проте вікова специфічність реакції жирової тканини на дієту з високим вмістом жирів (ВЖД) залишається недостатньо вивченою. Метою дослідження було проаналізувати кореляцію між рівнями глюкози, ліпопротеїнів та адипонектину в плазмі крові, визначити активність Δ9-десатурази в адипоцитах та дослідити морфологічний стан жирової тканини у щурів різного віку. Експеримент проводили на самцях щурів лінії Вістар протягом 24 тижнів коли молоді тварини досягли віку 10 місяців, а старші – 24 місяці. Тварини обох вікових груп були розділені на тих, хто утримувався на стандартному раціоні та на раціоні з додаванням свинячого вісцерального жиру. Жирнокислотний склад визначали методом газорідинної хроматографії з мас-детекцією; вміст холестеролу ЛПВЩ і ЛПНЩ оцінювали за допомогою комерційних наборів; рівень адипонектину визначали із застосуванням набору ELISA. Індекс активності Δ9-десатурази розраховували як співвідношення олеїнової до стеаринової кислоти. Показано, що співвідношення насичених/ненасичених жирних кислот у стандартному гранульованому кормі становило 1:4, тоді як у салі воно наближалося до 1:1. У молодших щурів не було виявлено кореляції між збільшенням маси тіла та рівнем глюкози, водночас спостерігалася позитивна кореляція між рівнями адипонектину та холестеролу ЛПВЩ. У старших щурів спостерігалася позитивна кореляція між масою тіла та рівнем глюкози, а також негативна кореляція між рівнями адипонектину та холестеролу ЛПНЩ. Було виявлено, що активність Δ9-десатурази в адипоцитах зростає з віком. За умов ВЖД у молодшій групі активність Δ9-десатурази достовірно підвищувалася, тоді як у старшій – знижувалася порівняно з віковим контролем. Морфологічний аналіз показав вікові відмінності в морфології, клітинній адаптації та розвитку запалення в бурій та білій жировій тканині у відповідь на тривале перевантаження дієтарними жирами. Отримані результати підкреслюють суттєву роль вікового фактора у формуванні метаболічних і морфологічних змін жирової тканини та сприяють ідентифікації потенційних біомаркерів для профілактики й лікування ожиріння та пов’язаних із ним захворювань.
Eфект застосування N-стеароїлетаноламіну на індуковані дієтою і старінням зміни у рівні ліпопротеїнів, адипонектину та холестерол-фосфоліпідній композиції адипоцитів щурів
О. С. Ткаченко*, Г. В. Косякова
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ Україна;
*e-mail: 888oksana.tkachenko@gmail.com
Отримано: 26 січня 2024; Виправлено: 19 березня 2024;
Затверджено: 19 березня 2024; Доступно онлайн: 30 квітня 2024
Адипонектин – це адипокін, який секретується жировою тканиною, впливає на метаболізм ліпопротеїнів, зменшує інсулінорезистентність. Відомо, що його рівень знижується при ожирінні та серцевосудинних захворюваннях. Фосфоліпіди та холестерол – це основні компоненти клітинної мембрани, що відіграють ключову роль в акумулюючій та секреторній функціях адипоцитів. N-стеароїлетаноламін (NSE) – це мінорний ліпід, що впливає на ліпідну композицію клітинних мембран. Мета нашого дослідження – дослідити рівень адипонектину та холестеролу в складі ліпопротеїнів низької та високої щільності і холестерол-фосфоліпідну композицію адипоцитів у щурів різного віку (10 та 24 місяці) з індукованим високожировою дієтою ожирінням та ефект NSE на зазначені параметри. Показано, що старіння та хронічне навантаження насиченими жирами приводять до ожиріння, що супроводжується порушенням толерантності до глюкози, проявом дисліпідемії та зміною рівня адипонектину в плазмі крові щурів двох вікових груп. Тривала високожирова дієта призводила до зниження рівня адипонектину в плазмі крові та зростання вмісту холестерину в адипоцитах у щурів різного віку. У молодих щурів спостерігалося значне підвищення рівня холестеролу у складі ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ-Хол) і ключових фосфоліпідів адипоцитів (фосфатидилхоліну, фосфатидилетаноламіну, сфінгомієліну та лізофосфатидилхоліну), у той же час таких змін не виявлено у тварин старшої вікової групи. Зменшення вмісту аніонних фосфоліпідів (фосфатидилінозитол + фосфатидилсерин) також було показано у 10-місячних щурів, які утримувались на високожировій дієті порівняно з контрольними тваринами. Введення NSE позитивно вплинуло на нормалізацію рівня адипонектину в обох вікових групах. Також застосування NSE суттєво вплинуло на зниження рівня ЛПНЩ-Хол та зростання концентрації холестеролу у складі ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ-Хол) у плазмі крові 10-місячних щурів, а також на фосфоліпідний склад молодих щурів із ожирінням та відновлення аніонної фосфоліпідної компоненти в адипоцитах щурів віком 24-місяці. Позитивний вплив NSE на досліджувані параметри, дозволяє розглядати його як перспективний засіб для корекції дієт-індукованих та пов’язаних зі старінням метаболічних розладів, які провокують розвиток серцево-судинних захворювань.