Г. Біла¹, О. Віщур², В. Вовк³, С. Варі⁴, Р. Білий¹*

¹Кафедра гістології, цитології та ембріології, Львівський національний медичний
університет імені Данила Галицького, Львів, Україна;
²Інститут біології тварин НААН, Львів, Україна;
³Кафедра патологічної анатомії та судової медицини, Львівський національний медичний
університет імені Данила Галицького, Львів, Україна;
⁴Міжнародна програма досліджень та інновацій в медицині,
Медичний центр Сідарс-Сінаі, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
*e-mail: r.bilyy@gmail.com

Отримано: 05 лютого 2024; Виправлено: 17 березня 2024;
Затверджено: 17 березня 2024; Доступно онлайн: 30 квітня 2024

Неалкогольна жирова хвороба печінки (НЖХП), що переходить в неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) вражає чималий відсоток населення. У даній роботі досліджували роль нейтрофільних позаклітинних пасток (НПП) у впливі на запалення печінки, спричинене дієтою з високим вмістом жирів і холестеролу (HFHCD) та дієтою з високим вмістом фруктози (HFD). Метою дослідження була візуалізація активності нейтрофільної еластази (NE) за умов HFHCD та HFD, які створюють передумови хронічного субгострого запалення, та оцінка функціонального стану нейтрофілів за цих умов. Для дослідження використовували лабораторних мишей, які перебували на HFHCD, HFD або на стандартній дієті протягом шести тижнів. У тварин здіснюювали гістологічну оцінку печінки, визначали активність NE за допомогою флуоресцентного зонда, як в усьому організмі in vivo та і в препаратах лімфоїдних органів. За допомогою флуоресцентної мікроскопії оцінювали функціональний стан нейтрофілів, визначаючи їхню зданість до формування оксидативного вибуху. Миші, які перебували на HFHCD та HFD, демонстрували ураження печінки, які узгоджуються з НАСГ, що було підтверджено патогістологічно. Активність NE в крові значно збільшувалась після 6 тижнів перебування на зміненому раціоні, що свідчить про системну участь НПП. Флуоресцентна візуалізація in vivo підтвердила активність NE в декількох органах. Мікроскопічний аналіз виявив наявність НПП навіть після руйнування нейтрофілів у селезінці, що свідчить про системну участь НПП у модуляції запальних процесів. Нейтрофіли у разі HFHCD проявляли функціональний фенотип, пов’язаний з хронічним субгострим запаленням, з вищими базальними рівнями реактивних сполук кисню та зменшеним потенціалом до активації. Це дослідження встановлює системний вплив НПП на запалення печінки, спричинене HFHCD та HFD, надаючи уявлення про функціональний стан нейтрофілів. Висновки сприяють розумінню механізмів хронічного субгострого запалення та можуть бути використані для створення стратегій терапії даних захворювань.