О. Я. Королюк*, О. М. Радченко

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, кафедра внутрішньої медицини № 2, Україна;
*e-mail: olga_korolyuk@ukr.net

Отримано: 19 грудня 2019; Затверджено: 27 березня 2020

Хоча гіпертригліцеридемія (ГТЕ) часто виявляється у хворих на артеріальну гіпертензію та може підвищувати ризик серцево-судинних ускладнень, необхідність її зниження та шляхи доволі дискусійні. Метою цього дослідження було порівняння показників ліпідів крові, параметрів гомеостазу глюкози, коморбідності та 5-річного виживання без серцево-судинних ускладнень у пацієнтів з дуже високим ризиком гіпертензії з/без ГТЕ, котрі отримували терапію аторвастатином помірної інтенсивності. Після початкового обстеження, 107 таких пацієнтів було поділено на дві групи – без ГТЕ (n = 49, група 1) та з ГТЕ (n = 58, група 2). Впродовж 5 років проводилось щорічне опитування пацієнтів щодо попередніх госпіталізацій та скринінг діабету. Причини, перебіг та наслідки госпіталізацій з’ясовувались на підставі медичної документації. Госпіталізація з приводу гострого інфаркту міокарда, інсульту, декомпенсації серцевої недостатності або смерть були включені у комбіновану кінцеву точку серцево-судинних проявів. Виживання аналізували методом Каплана-Мейера. Для статистичної обробки результатів використовували непараметричні методи. У групі 2 виявлено вищі медіани логарифмічного відношення тригліцеридів до холестеролу ліпопротеїнів високої щільності, продукту акумуляції ліпідів, рівня інсуліну натще та індексу HOMA (P < 0.002), що вказувало на переважання малих щільних часточок ліпопротеїдів низької щільності, ектопічне відкладання жиру та резистентність до інсуліну. У пацієнтів з ГТЕ частіше виявляли цукровий діабет 2 типу (58,6% у порівнянні з 34,5% у групі 1, включаючи вперше виявлені випадки під час початкового обстеження та нові випадки впродовж 5-річного спостереження P = 0,02), стеатоз печінки (81,0% у порівнянні з 55,1%, P = 0,006) та літогенні розлади жовчного міхура (55,2% у порівнянні з 34,7%, P = 0,05). У жінок з ГТЕ частіше спостерігали гістероваріектомію в анамнезі (55,2% проти 19,0% у групі 1, P = 0,018). Не зважаючи на тривалу терапію аторвастатином у дозі 20–40 мг, пацієнти часто не досягали рекомендованих рівнів ліпопротеїнів низької щільності та мали гірші показники виживання через більшу кількість серцево-судинних ускладнень (39,6% у порівнянні з 22,4% у групі 1, P = 0,027). Зважаючи на те, що інтенсифікація статинотерапії посилить ризик спричинення діабету, пошук ефективної та безпечної стратегії вторинної профілактики у цій когорті пацієнтів є необхідним і вимагає подальших досліджень.