N. Hamza¹*, A. A. Kasim², W. E. Hameed²

¹Babel Health Directorate, Ministry of Health and Environment, Babel, Iraq;
²Department of Clinical Laboratory Sciences, College of Pharmacy,
University of Baghdad, Baghdad, Iraq;
³Nutrition Clinic Unit, Al-Imam Al-Sadiq Teaching Hospital,
Ministry of Health, Babil, Iraq;
*e-mail: ali.abdulhussein@uobasrah.edu.iq

Отримано: 04 березня 2024; Виправлено: 03 квітня 2024;
Затверджено: 31 травня 2024; Доступно онлайн: 17 червня 2024

Метаболічні порушення та ожиріння пов’язані з багатьма метаболічними змінами, зокрема, з порушенням чутливості до інсуліну та дисліпідемією. Останні дослідження підкреслюють ключову роль фосфатидилінозитол 3,4,5-трифосфат-залежних протеїнів обміну Rac (PREX-протеїнів) у патогенезі ожиріння, що спонукає до подальшого з’ясування їх потенційних терапевтичних ефектів. Метою даного дослідження було оцінити рівень протеїнів PREX у сироватці крові та його потенційний зв’язок із маркерами інсулінорезистентності та рівнем ліпідів у плазмі крові пацієнтів із ожирінням та надмірною вагою, які не хворіють на цукровий діабет. У дослідженні взяли участь 30 осіб із ожирінням, 30 – з надмірною вагою і 30 здорових осіб аналогічного віку і статі. Рівні PREX1 і PREX2 визначали за допомогою ELISA. Рівні інсуліну, глюкози, глікозильованого гемоглобіну, загального ліпідного профілю визначали за допомогою відповідних фотометричних наборів. Як показник чутливості до інсуліну використовували індекс HOMA-IR. Показано, що пацієнти з ожирінням без діабету мали вищий рівень PREX1 у сироватці крові порівняно з особами з надмірною та нормальною вагою. PREX1 позитивно корелював із маркерами інсулінорезистентності та дисліпідемії. Рівень PREX2 виявився нижчим як у пацієнтів із ожирінням порівняно з пацієнтами з надмірною вагою, так і у пацієнтів із надмірною вагою порівняно з особами з нормальною вагою. PREX2 негативно корелював із маркерами інсулінорезистентності, але не з маркерами дисліпідемії.