Tag Archives: ад’ювант
Порівняння ад’ювантних властивостей хітозану за пероральної та підшкірної імунізації мишей БСА
М. Р. Козак1*, І. М. Петрух1, В. В. Влізло2
1Інститут біології тварин НААН України, Львів;
2Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького, Україна;
*e-mail: mariyarkozak@gmail.com
Отримано: 15 грудня 2021; Затверджено: 01 липня 2022
Вакцинація – найкращий спосіб для запобігання поширення інфекційних захворювань. Недоліками вакцинації є її побічні ефекти. Молекули ДНК, РНК або протеїни, які мають антигенні властивості, є потенційно безпечними. Однак ці молекули мають низьку імуногенність, і тому потребують кон’югації з ад’ювантом. Метою дослідження було оцінити потенціал хітозану як ад’юванта та порівняти його ефективність за підшкірного та орального способу введення. Експерименти проводили на 3 групах мишей лінії BALB/c. Мишам першої групи вводили 20 мкл суміші хітозану (3,3 мг/кг) та БСА (1,7 мг/кг) у забуференому фізіологічному розчині підшкірно. Мишам другої дослідної групи суміш хітозану та БСА за тих же доз і об’ємів вводили орально. Третя група – контрольна – не вакциновані миші. Імунізацію проводили на 1, 14 та 28 дні експерименту. Рівень антитіл до БСА визначали методом ELISA. У сироватці крові визначали активність аспартатамінотрансферази та аланінамінотрансферази, вміст холестерину, креатиніну та сечовини. Встановлено, що як підшкірна, так і оральна імунізація забезпечувала 2-кратне підвищення титрів анти-BSA антитіл на фоні утримання усіх біохімічних показників крові на рівні фізіологічної норми. Однак у сироватці мишей, імунізованих орально, активність аспартатамінотрансферази була підвищеною порівняно з мишами, імунізованими підшкірно. Зниженими виявились рівень холестерину у сироватці мишей, імунізованих підшкірно та креатиніну і сечовини в обох експериментальних групах порівняно з контролем. Зроблено висновок, що оральна імунізація з хітозаном є оптимальним шляхом для індукції антиген-специфічних антитіл.
Характеристики нового полімеру на основі псевдополіамінокислот GluLa-DPG-PEG600: зв’язування альбуміну, біосумісність, біорозповсюдження та потенційна здатність проходити крізь гематоенцефалічний бар’єр у щурів
Б. О. Чех1, М. В. Ференс2, Д. Д. Остапів1, В. Я. Самарик2, С. М. Варваренко2, В. В. Влізло1
1Інститут біології тварин НААН, Львів, Україна;
2Національний університет «Львівська політехніка», Україна;
e-mail: bogdanchekh@gmail.com
Мета роботи дослідити біологічну властивість полімеру, синтезованого на основі GluLa-DPG-PEG600, зокрема здатність цього полімеру зв’язувати альбумін, його локалізацію в організмі та вплив на структурний і функціональний стан печінки і нирок щурів. За допомогою електрофорезу в 5%-му поліакриламідному гелі встановлено, що полімер GluLa-DPG-PEG600 здатний зв’язувати бичачий сироватковий альбумін (БСА). Дослідження структурного і функціонального стану печінки та нирок щурів виявили незначний токсичний вплив полімеру на організм щурів зі здатністю організму до адаптації. За допомогою люмінесцентної мікроскопії показано, що полімер у комплексі з БСА за внутрішньом’язового введення локалізувався в печінці та мозку, а внутрішньовенного – в нирках та селезінці щурів. Це, зокрема, є показником здатності полімеру проходити крізь гематоенцефалічний бар’єр та локалізуватись у селезінці, яка є імунним органом, що свідчить про можливе використання GluLa-DPG-PEG600 як потенційного транспортера лікарських засобів.
Ад’ювантні властивості полімеру на основі акрилової кислоти
М. Р. Козак1, А. В. Олійник1, О. С. Заіченко2, В. В. Влізло1
1Інститут біології тварин НААН України, Львів;
2Національний університет «Львівська політехніка», Україна;
e-mail: mariya_kozak@yahoo.com
Недоліки традиційних вакцин спонукають до пошуку нових речовин з ад’ювантними властивостями. У роботі досліджено полімер на основі акрилової кислоти з метою виявлення його імуногенних та ад’ювантних властивостей. За допомогою дот-блот та імуноензимного аналізу виявлено антитіла у крові мишей до протеїнів овальбуміну і БСА за застосування досліджуваного полімеру як носія цих протеїнових антигенів. Показано, що полімер має кращі ад’ювантні властивості, порівняно з традиційним гідроксидом алюмінію, який є компонентом багатьох вакцин, оскільки він призводить до зростання кількості специфічних антитіл до овальбуміну та БСА.