Tag Archives: актоміозин
Дія електромагнітного поля наднизької частоти на АТP-азну активність актоміозіну
Ю. В. Цейслєр, О. В. Шелюк, В. С. Мартинюк, Н. Є. Нурищенко
ННЦ «Інститут біології», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна;
e-mail: yuliya.tseysler@gmail.com; shelyuk_olga@ukr.net
Оцінювали Mg2+/Са2+– і K+-АТP-азну активність актоміозину скелетних м’язів кроля методом Fiske-Subbarow при одно-, двох-, трьох-, чотирьох- та п’ятигодинній експозиції протеїнових розчинів в електромагнітному полі (ЕМП) частотою 8 Гц та індукцією 25 мкТл. Одержані результати вивчення АТР-азної активності актоміозину в умовах електромагнітного впливу показали, що зміни цього показника характеризуються певною часовою динамікою: через 1, 2 і 4 години експозиції експериментальних розчинів дія ЕМП пригнічує АТР-азну активність порівняно з контрольними зразками, які не піддавали дії поля, а у разі трьох- і п’ятигодинної експозиції в ЕМП спостерігається збільшення АТР-азної активності актоміозину. Зміни активності ензиму є універсальними і спостерігаються як у середовищі з Mg2+ і Са2+, так і без цих іонів у буфері. Це може свідчити про Са2+-незалежні шляхи впливу ЕМП на біологічні об’єкти. На наш погляд, зазначені ефекти пояснюються впливом ЕМП на динамічні властивості розчинів актоміозину, в основі яких можуть лежати процеси спонтанного динамічного структуроутворення.
АТPазна активність актоміозину скелетних м’язів та маркери ушкодження тканин у крові щурів в умовах тривалої хронічної алкоголізації
Ю. В. Цейслєр1, О. М. Подпалова2, Н. Є. Нурищенко1, В. С. Мартинюк1
1ННЦ «Інститут біології», Київський національний університет
імені Тараса Шевченка, Україна;
e-mail: yuliya.tseysler@gmail.com;
2Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Київ, Україна;
e-mail: olgapodpalova@gmail.com
Досліджено АТPазну активність актоміозину скелетних м’язів, активність креатинкінази плазми крові як маркерного ензиму пошкодження тканин організму та показники ліпідного обміну в крові щурів в умовах хронічної 8-місячної алкоголізації. Показано, що, починаючи з двох місяців вживання етанолу, підвищується K+-АТPазна активність, а до 6 місяців знижується Mg2+-АТPазна активність актоміозину скелетних м’язів. З двох місяців вживання етанолу вірогідно зростає протягом усього періоду алкоголізації тварин активність креатинкінази крові. Одночасно підвищується вміст загальних ліпідів (в плазмі крові на 30, а в еритроцитарній масі на 65%). На триваліших термінах алкоголізації (4–8 місяців) вміст ліпідів у плазмі крові залишається підвищеним, тоді як в еритроцитарній масі повертається до контрольних значень. Вміст дієнових кон’югатів у плазмі знижується, а кількість кетонових похідних жирнокислотних залишків ліпідів збільшується, що вказує на пригнічення окремих ланок антиоксидантної системи, пов’язаних із детоксикацією гідропероксидів жирних кислот, і активацію процесів вільнорадикального пошкодження тканин. Вірогідних змін у вмісті продуктів пероксидного окислення в еритроцитарній масі на жодному етапі алкоголізації не виявлено.