Tag Archives: антибіотики

Фекальні коротколанцюгові жирні кислоти в різні строки після введення цефтриаксону щурам

Ю. В. Голота1, О. О. Голубенко2, А. М. Остапчук2,
Т. М. Сергійчук1, Л. В. Закордонець3, Г. М. Толстанова1

1ННЦ «Інститут біології та медицини», Київський національний
університет імені Тараса Шевченка, Україна;
2Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, Київ;
3Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Київ, Україна;
е-mail: gtolstanova@gmail.com

Коротколанцюгові жирні кислоти (КЛЖК) є основними продуктами бактеріальної ферментації харчових волокон у товстій кишці. Недавні дослідження показали, що ці продукти мікробного метаболізму в кишечнику діють як сигнальні молекули, впливають на енергетичний гомеостаз організму хазяїна та відіграють головну роль в імунологічній відповіді. У цьому дослідженні визначали вплив цефтриаксону на концентрацію фекальних КЛЖК щурів лінії Вістар. Цефтриаксон (300 мг/кг, в/м) вводили щоденно впродовж 14 діб. Щурів умертвляли  через 1, 15 і 56 діб після відміни цефтриаксону. Визначали масу сліпої кишки та концентрацію КЛЖК фекалій методом газової хроматографії. Введення цефтриаксону індукувало залежне від часу збільшення вмісту сліпої кишки щурів у зв’язку з накопиченням неперетравлених залишків. Через 1 добу після відміни цефтриаксону концентрація ацетатної, пропіонової, масляної кислот та загальна концентрація КЛЖК знижувалась в 2,9; 13,8; 8,5; 4,8 раза (Р < 0,05) відповідно. Концентрація валеріанової, ізовалеріанової і капронової кислоти була нижче рівня детекції. Це супроводжувалося зниженням у 4,3 раза значення анаеробного індексу та збільшенням відносного вмісту оцтової кислоти (Р < 0,05). Через 56 діб концентрація КЛЖК була все ще нижчою від контрольних значень, але вищою, ніж через одну добу (за винятком пропіонової кислоти). Анаеробний індекс був зниженим в 1,3 раза (Р < 0,05) порівняно з контролем. Дійшли висновку, що антибактеріальна терапія спричинює тривале порушення метаболічної активності мікробіоти товстої кишки.

Вуглеводний склад поверхневого слизу кишечника щурів після введення цефтриаксону

Ю. В. Голота, Я. А. Олефір, Т. В. Довбинчук, Г. М. Толстанова

ННЦ «Інститут біології та медицини», Київський національний
університет імені Тараса Шевченка, Україна;
е-mail: gtolstanova@gmail.com

Епідеміологічні дослідження показали, що використання антибіотиків істотно підвищує ризик розвитку запальних захворювань кишечника. Одним із потенційних механізмів такої залежності є порушення функціонування його слизового бар’єра. Метою дослідження було з’ясувати як змінюється вуглеводний склад та загальний вміст глікопротеїнів поверхневого слизу кишечника щурів після введення антибіотика цефтриаксону. Дослідження проводили на щурах-самцях лінії Вістар (140–160 г). Цефтриаксон (300 мг/кг, в/м) вводили щоденно впродовж 14 днів. Загальний вміст глікопротеїнів слизу, гексоз, гексозамінів, фукози та сіалових кислот визначали на 15-, 29-ту та 72-гу добу експерименту в термінальному відділі тонкої та в товстій кишці. Введення цефтриаксону не впливало на загальний вміст глікопротеїнів поверхневого слизу тонкої кишки щурів. У товстій кишці на 72-гу добу спостерігалось вірогідне зниження в 1,3 раза (Р < 0,05) вмісту глікопротеїнів у поверхневій слизі. Ці зміни супроводжувалися зниженням вмісту гексоз в 1,2 раза (Р < 0,05) і фукози 3,1 раза (Р < 0,05) та підвищенням в 1,5 раза (Р < 0,05) рівня сіалових кислот. Отже, введення цефтриаксону індукує віддалені в часі зміни вмісту та вуглеводного складу глікопротеїнів слизу товстої кишки щурів, які відповідають таким за розвитку запальних захворювань кишечника.