Tag Archives: антиоксиданти

Антиоксиданти як добавки за медикаментозної тромбоцитопенії: порівняльний аналіз ванілової кислоти, L-карнітину та препарату Caripill™

M. Mithun, V. Rajashekaraiah*

Department of Biotechnology, School of Sciences,
JAIN (Deemed-to-be University), Bengaluru, Karnataka, India;
*e-mail: vani.rs@jainuniversity.ac.in

Отримано: 20 вересня 2023; Виправлено: 07 листопада 2023;
Затверджено: 01 лютого 2024; Доступно онлайн: 26 лютого 2024

Медикаментозна тромбоцитопенія (МТ) – це стан, при якому кількість тромбоцитів знижується через несприятливий вплив терапевтичних препаратів. Відомо, що рослинний екстракт C. papaya Caripill™ підвищує кількість тромбоцитів при тромбоцитопенічних станах. Антиоксидантний потенціал у лікування МТ оцінювали дослідженням впливу Caripill™, L-карнітину і ванілової кислоти на кількість тромбоцитів та показники оксидативного стресу у щурів з тромбоцитопенією, спричиненою пероральним введенням гідроксисечовини. Щури Wistar були поділені на чотири групи по п’ять тварин у кожній: контроль (без лікування); контроль + антиоксиданти; тромбоцитопенія; тромбоцитопенія + антиоксиданти. Вищезазначені антиоксиданти додавали перорально в дозі 50 мг/кг протягом 7 днів. Оксидативний стрес оцінювали за рівнем продуктів пероксидного окислення ліпідів, супероксидів, карбонільних та сульфгідрильних груп протеїнів, вимірювали активність СОД і КАТ в ізольованих тромбоцитах, крім того враховували показники агрегації тромбоцитів і секрецію АТP як функціональні маркери. Показано, що у щурів із тромбоцитопенією, ванілова кислота подібно до Caripill™ підтримувала функції тромбоцитів, підвищуючи їх антиоксидантну здатність і кількість. L-карнітин ефективно регулював ензимні антиоксиданти, підтримував функції тромбоцитів і захищав ліпіди та протеїни­ від окислення у щурів із тромбоцитопенією, однак не впливав на кількість тромбоцитів. Зроблено висновок, щодо використання досліджених антиоксидантів як добавок у терапевтичних цілях.

Вплив олії зі смоли Pistacia atlantica на рівень VEGF, гідроксипроліну, антиоксидантну і ранозагоювальну активність у щурів зі стрептозотоциніндуко­ваним діабетом

B. Shahouzehi1, M. Shabani2, N. Shahrokhi3, S. Sadeghiyan4, Y. Masoumi-Ardakani5*

1Cardiology Research Center, Institute of Basic and Clinical Physiology Sciences, Kerman University of Medical Sciences, Kerman, Iran;
e-mail: bshahouzehi@yahoo.com;
2Neuroscience Research Center, Institute of Neuropharmacology, Kerman University of Medical Sciences, Kerman, Iran;
3Department of Physiology, Afzalipour School of Medicine & Physiology Research Center, Kerman University of Medical Sciences, Kerman, Iran;
4Neuroscience Research Center, Institute of Neuropharmacology, Kerman University of Medical Sciences, Kerman, Iran;
5Physiology Research Center, Institute of Basic and Clinical Physiology Sciences, Kerman University of Medical Sciences, Kerman, Iran;
*e-mail: ymab125@gmail.com

Цукровий діабет належить до хронічних метаболічних захворювань, які супроводжуються численними ускладненнями. Одним із таких ускладнень є діабетична виразка стопи, яка розвивається у 2,5% пацієнтів із діабетом. Природні ресурси – корисне джерело для пошуку ефективних засобів традиційного лікування діабету. Дослідження з вивчення властивостей Pistacia atlantica показали, що ця рослина має протимікробну, протигрибкову, антиоксидантну і ранозагоювальну дію. В роботі вивчали антиоксидантну і ранозагоювальну активність масла з Pistacia atlanticа на діабетичну рану щурів. Самців щурів лінії Sprague-Dawley було випадковим чином розділено на три групи: група 1 (контроль) – тварини з опіком не отримували ні стрептозотоцин, ні масло зі смоли Pistacia atlantica; група 2 – тварини з опіком і стрептозотоциніндукованим діабетом; група 3 – тварини з опіком і стрептозотоциніндукованим діабетом, які отримували 250 мкл/день олії зі смоли Pistacia atlantica у вигляді мазі, місцево, протягом двох тижнів. Досліджували антиоксидантний статус, рівень судинного ендотеліального фактора росту (VEGF) і гідроксипроліну в області рани. Результати показали, що масло зі смоли Pistacia atlantica мало високу антиоксидантну активність у щурів зі стрептозотоциніндукованим діабетом. Крім того, спостерігали збільшення вмісту VEGF і гідроксипроліну в області рани, що вказувало на активізацію ангіогенезу і синтез колагену в діабетичній рані. Зроблено висновок, що масло зі смоли Pistacia atlantica можна розглядати як новий терапевтичний агент для загоєння діабетичної рани, а також як безпечний, доступний і дешевий засіб за лікування різних ран і пошкоджень шкіри.

Функції токоферолів у клітинах рослин та інших фотосинтезуючих організмів

 М. Мокросноп

Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, Київ;
e-mail: VictoryM6@yandex.ua

Синтез токоферолів відбувається тільки в фотосинтезуючих організмах (рослинах, водоростях і більшості  ціанобактерій). Токофероли синтезуються в оболонках хлоропластів і розподіляються між мембраною хлоропластів, тилакоїдами і пластоглобулами. Фізіологічне значення токоферолів для людини та тварин доб­ре відомо, однак порівняно мало є даних про їх функціонування в рослинних організмах. Найвивченішою функцією токоферолів є їхня здатність знешкоджувати  активні форми кисню і жиророзчинні побічні продукти окислювального стресу. Існують дані про різні механізми участі α-токоферолу в захисті фотосистеми ІІ (ФС ІІ) від фотоінгібування як шляхом дезактивації синглетного кисню, що утворюється в ФСІІ, так і зниження протонної проникності тилакоїдних мембран, що веде до закислення люмену за високого освітлення та активації віолоксантин деепоксидази. Продемонстровано додаткову біологічну активність токоферолів, незалежну від їхньої антиоксидантної функції. Основні механізми цих ефектів пов’язані з модуляцією шляхів передачі сигналу за участю токоферолів, а в деяких випадках, активацією транскрипції відповідних генів.