Tag Archives: аргіназа
Рівень оксиду азоту і активність аргінази у хворих на артеріальну гіпертензію та цукровий діабет на фоні COVID-19
О. Є. Склярова1, С. Р. Магійович2, Н. В. Денисенко3,
Л. І. Кобилінська3*, Є. Я. Скляров2
1Кафедра сімейної медицини ФПДО, Львівський національний медичний
університет імені Данила Галицького, Україна;
2Кафедра терапії № 1 та медичної діагностики ФПДО, Львівський національний медичний
університет імені Данила Галицького, Україна;
3Кафедра біологічної хімії, Львівський національний медичний
університет імені Данила Галицького, Україна;
*e-mail: lesyaivanivna.biochemistry@gmail.com
Отримано: 28 вересня 2022; Виправлено: 06 листопада 2022;
Затверджено: 11 листопада 2022; Доступно онлайн: 19 грудня 2022
Метою даного дослідження було оцінити рівень продукції оксиду азоту і активність аргінази у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом ІІ типу за інфікування SARS-CoV-2. До дослідницьких груп увійшли пацієнти з артеріальною гіпертензією (АГ), хворі з АГ і з тяжким перебігом COVID-19 та пацієнти, які, окрім АГ та COVID-19 мали ще й цукровий діабет ІІ типу (ЦД ІІ). Контрольну групу становили добровольці без будь-яких клінічних ознак захворювань і з нормальними показниками артеріального тиску. Встановлено, що АГ в поєднанні з COVID-19 перебігає на фоні зниження показників L-аргініну, оксиду азоту, супероксиддисмутази та підвищення активності аргінази. Водночас наявність АГ у хворих на ЦД ІІ та коронавірусну хворобу супроводжується зниженням вмісту L-аргініну та активності аргінази. Результати нашого дослідження можуть допомогти вченим у майбутньому знайти нові фармакологічні мішені для лікування коронавірусної хвороби та супутніх захворювань.
Вплив тимічних мезенхімних стовбурових клітин на аргіназну активність та продукцію оксиду азоту в макрофагах мишей
Р. С. Довгий1,2, І. С. Нікольський3, Л. М. Сківка1
1Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна;
2ДУ «Інститут геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова НАМН України», Київ, Україна;
3ДУ «Інститут генетичної та регенеративної медицини НАМН України», Київ, Україна;
e-mail: romandovgiy@gmail.com
Мезенхімні стовбурові клітини (МСК) відомі своїми терапевтичними властивостями, які значною мірою зумовлені їх протизапальною дією. Нами досліджувалася здатність МСК молодих мишей, модулювати метаболічний профіль макрофагів, одержаних від старих тварин. Клітини кісткового мозку молодих та старих мишей співкультивували з МСК у присутності M-CSF. Продукцію оксиду азоту оцінювали реакцією Гріса, аргіназну активність вимірювали у клітинних лізатах. Встановлено, що аргіназна активність була вірогідно нижчою в макрофагах старих мишей порівняно з такими, одержаними від молодих тварин (P ˂ 0,05). Сингенне співкультивування з МСК значно стимулювало аргіназну активність макрофагів і молодих, і старих мишей (P ˂ 0,001), причому в останніх ефект був виразнішим. Вірогідних відмінностей в синтезі оксиду азоту між групами не встановлено. Таким чином, при співкультивуванні з МСК спостерігалася вираженіша протизапальна метаболічна активація макрофагів, одержаних від старих тварин.
Активність аргіназної системи в печінці щурів за токсичного ураження ацетамінофеном і нестачі протеїну
Г. П. Копильчук, І. М. Николайчук, О. М. Журецька
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна;
Інститут біології, хімії та біоресурсів, Чернівці, Україна;
e-mail: kopilchuk@gmail.com
У роботі досліджували активність аргінази та вміст L-аргініну в цитозольній і мітохондріальній фракціях клітин печінки щурів за умов токсичного ураження на тлі нестачі протеїну. Встановлено, що в умовах токсичного ураження, індукованого ацетамінофеном, у тварин, які отримували харчовий раціон, збалансований за всіма нутрієнтами, та в протеїнодефіцитних щурів спостерігалося максимальне зниження активності аргінази та вмісту L-аргініну в клітинах печінки. Зроблено висновок про те, що зниження активності аргінази в цитозольній фракції з одночасним зменшенням вмісту L-аргініну може розглядатися як один із механізмів порушення роботи орнітинового циклу. Водночас, зниження активності мітохондріальної ізоформи аргінази ІІ, вірогідно, пов’язане з активацією NO-синтазної системи.
Комбінаційний вплив аргінази і канаваніну на лейкозні клітини in vitro та in vivo
О. І. Вовк1, О. І. Чень1,2, Н. І. Ігуменцева1, О. Ю. Сенчук1,
М. Л. Барська1, Н. О. Сибірна1,2, О. В. Стасик1
1Інститут біології клітини НАН України, Львів;
2Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна;
e-mail: stasyk@cellbiol.lviv.ua
Як було показано раніше в експериментах in vitro, канаванін (Cav), природний токсичний аналог аргініну рослинного походження, є перспективним кандидатом для посилення протипухлинного впливу голодування за аргініном. У цій роботі ми показали, що рекомбінантна аргіназа людини як ензим деградації аргініну припиняла ріст і значно підвищувала цитотоксичність Cav по відношенню до культивованих L1210 мишачих лейкозних клітин. Cav за умов голодування за аргініном додатково знижував життєздатність клітин залежно від часу інкубації й істотно сприяв індукції апоптозу. У цьому пілотному дослідженні ми також вперше оцінили потенційну токсичність комбінаційного застосування дефіциту аргініну і Cav на здорових мишах. Введення лише Cav або Cav у комбінації з пегільованою кобальтвмісною аргіназою людини (Co-hARG) не спричинювало очевидних токсичних ефектів та істотних змін у поведінці і виживанні тварин після кількох тижнів експерименту. Терапевтичні впливи комбінації Co-hARG і Cav були попередньо досліджені на високоагресивній формі мишачого лейкозу L1210, яка є слабочутливою до голодування за аргініном за монотерапії. Комбінація цих двох препаратів не призвела до значної пролонгації виживання мишей-носіїв пухлин. Таким чином, ми показали, що запропонована комбінаційна терапія загалом є нетоксичною для експериментальних тварин. Вона буде в подальшому досліджуватися в експериментах на тваринах з альтернативними моделями пухлин та/або різними дозами лікарських засобів і методами лікування.
Вплив агматину на метаболізм L-аргініну в еритроцитах крові за умов стрептозотоциніндукованого діабету в щурів
І. В. Ференц, І. В. Бродяк, М. Я. Люта, В. А. Бурда,
А. М. Федорович, Н. О. Сибірна
Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна;
e-mail: sybirna_natalia@yahoo.com
Досліджено вплив агматину на окисний та неокисний шляхи метаболізму L-аргініну у плазмі та еритроцитах крові щурів за умов експериментального цукрового діабету. У разі введення агматину тваринам з експериментальним цукровим діабетом в еритроцитах периферичної крові пригнічується NO-синтазний шлях метаболізму L-аргініну та дещо підвищується активність аргінази. Встановлено, що агматин попереджає розвиток оксидативно-нітративного стресу у щурів в умовах цієї патології.
Особливості аргіназного та NO-синтазного шляхів метаболізму L-аргініну в лімфоцитах периферичної крові хворих на рак яєчника
О. І. Якубець, Р. В. Фафула, Д. З. Воробець, З. Д. Воробець
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна;
е-mail: vorobets@meduniv.lviv.ua
Досліджено особливості аргіназного і NO-синтазного шляхів перетворення L-аргініну в лімфоцитах периферичної крові жінок, хворих на рак яєчника. Показано, що розвиток онкопатології супроводжується дисбалансом у системі синтезу NO в лімфоцитах крові, який полягає в активації аргінази та індуцибельної ізоформи NO-синтази (iNOS) і значному інгібуванні її конститутивної ізоформи. Проведено аналіз кінетичних властивостей NOS лімфоцитів крові пацієнток з раком яєчника. Показано, що за онкопатології уявна константа спорідненості iNOS до L-аргініну в 5,4 раза нижча, ніж для eNOS лімфоцитів крові осіб групи контролю, а інгібування активності eNOS відбувається за неконкурентним типом – за рахунок зниження числа обертів ензиму.