Tag Archives: аспартатамінотрансфераза
Йодидні n,π-хелатні комплекси платини(ІІ) на основі N-алілзаміщених тіосечовин та їх вплив на активність ензимів гепатобіліарної системи у порівнянні з хлоридними аналогами
В. Орисик1*, Л. Гарманчук2, С. Орисик3, Ю. Зборовський1,
С. Шишкіна4, І. Ступак2, П. Новікова3, Д. Остапченко2,
Н. Храновська5, В. Пехньо3, М. Вовк1
1Інститут органічної хімії НАН України, відділ хімії функціональних
гетероциклічних систем, Київ;
2ННЦ «Інститут біології та медицини», Київський національний
університет імені Тараса Шевченка, кафедра біомедицини, Україна;
3Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України,
відділ хімії комплексних сполук, Київ;
4Науково-технологічний комплекс «Інститут монокристалів» НАН України,
відділ рентгеноструктурних досліджень та квантової хімії ім. О. В. Шишкіна, Харків;
5Національний інститут раку, Київ, Україна;
*e-mail: vis.viktorys@gmail.com
Отримано: 21 грудня 2024; Виправлено: 30 січня 2024;
Затверджено: 31 травня 2024; Доступно онлайн: 17 червня 2024
Пошук нових ефективних препаратів у лікуванні новоутворень залишається актуальним і сьогодні, оскільки адаптація трансформованих клітин до дії класичних препаратів сприяє виникненню лікарської резистентності. Це стосується ряду класичних хіміопрепаратів платинового ряду, зокрема цисплатину. У даній роботі ми описуємо дію нових аналогів цисплатину на клітини HepG2 і на ключовий ензим системи антиоксидантного захисту гамма-глутамілтранспептидазу (ГГТ), яка відіграє важливу роль у набутті патогенними клітинами лікарської стійкості до протипухлинних препаратів. Як аналоги цисплатину отримано нові моноядерні йодидні n,π-хелатні комплекси Pt(II) із заміщеними тіосечовинами N-алілморфолін-4-карботіоамідом або 3-аліл-1,1-діетилтіосечовиною. Усі сполуки досліджено спектральними методами ЕСП, ІЧ та 1Н/13С ЯМР. Комплекс I описано за допомогою рентгеноструктурного дослідження монокристалів. Також досліджено вплив цих аналогів на аланінамінотрансферазу (АЛТ), аспартатамінотрансферазу (ААТ), лактатдегідрогеназу (ЛДГ), які є маркерними ензимами при діагностиці захворювань печінки. Всі дослідження проведені у порівнянні зі хлоридними n,π-хелатними комплексами платини, отриманими раніше (однак вплив цих хлоридних аналогів платини на зазначені ензими досліджено вперше). Встановлено, що за показником IC50 і рівнем апоптозу клітин HepG2 досліджувані сполуки перевищують цисплатин. Крім того, дія досліджуваних комплексів здебільшого зводиться до зниження ступеня малігнізації клітин ліній гепатоцитів та активності ЛДГ і ГГТ, а також до зниження спожитої глюкози.
Гепатотоксичність ТiО(2) за тривалого введення щурам
О. В. Цимбалюк, С. П. Весельський, А. М. Науменко, Т. Л. Давидовська,
І. С. Войтешенко, І. І. Чиж, В. А. Скришевський
Інститут високих технологій, Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
e-mail: otsymbal@bigmir.net
Отримано: 30 березня 2020; Затверджено: 15 травня 2020
Порошок діоксиду титану (ТіО2), який використовується як білий барвник, довгий час вважався інертним матеріалом, незважаючи на накопичення його в тканинах печінки після проникнення в організм. Метою дослідження було оцінити біохімічні маркери функціонування печінки у плазмі крові та активність ATPази плазматичної мембрани еритроцитів за перорального введення суспензії наночастинок ТіО2 (0,1 мг/кг щодня) щурам Wistar протягом 30 та 100 днів. Показано значне підвищення активності аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази, а також вмісту прямого, непрямого та зв’язаного білірубіну. Також встановлено вірогідне зменшення кон’югованих (таурохолевої, таурохенодезоксихолевої, тауродезоксихолевої, глікохолевої, глікохенодезоксихолевої та глікодезоксихолевої) і вільних (глікодезоксихолевої і дезоксихолевої) жовчних кислот у разі супутнього збільшення концентрації вільної холевої кислоти в плазмі крові щурів під час введення ТіО2, що вказувало на значне порушення пігментного обміну в печінці щурів. Під час введення ТіО2 спостерігалося значне пригнічення еритроцитарної плазматичної мембрани Мg2+-залежної, уабаїнчутливої Na+,K+-АТРази та уабаїннечутливої АТРази. Ці результати передбачають порушення процесів транспорту трансплазмалеми іонів та іонного гомеостазу клітин, індукований ТіО2.
Порівняння біохімічних показників крові щурів за отруєння їх свинцем в макродисперсній та наноформі
І. А. Лазаренко, Н. М. Мельникова
Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ;
е-mail: ilazarenko2009@yandex.ru
У роботі показано, що збільшення вмісту свинцю в крові (у 6,3 і 3,7 раза) та печінці щурів (в 30,1 і 4,6 раза), отруєних шляхом 14-денного перорального введення в дозі 7 мг/100 г маси тіла тварини як макродисперсної, так і наноформи свинцю відповідно, призводить до підвищення активності ензимів крові: аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, γ-глутамілтранспептидази, лужної фосфатази, лактатдегідрогенази та зниження рівня креатиніну. При цьому наноформа свинцю при незначному накопиченні, можливо за рахунок більшої елімінації, виявляє високу біологічну активність та реакційну здатність порівняно з макродисперсною. Отже, отруєння щурів свинцем в різних дисперсних формах призводить до метаболічних порушень в організмі тварин, причому накопичення свинцю та біохімічні зміни є найвираженішими в печінці.