Tag Archives: АТPазна активність
ATP-азна активність актоміозинового комплексу скелетних м’язів кроля за дії ультразвуку
К. О. Мединська, Н. Є. Нурищенко, Л. І. Пелюх, О. В. Шелюк
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
ННЦ «Інститут біології», Україна;
e-mail: medinkat@ukr.net
У роботі досліджено вплив неперервного та імпульсного ультразвуку інтенсивністю 0,05; 0,2; 0,4; 0,7 та 1,0 Вт/см2 на ATP-азну активність актоміозину скелетних м’язів кроля. Показано, що найбільші зміни Mg2+,Ca2+-ATP-азної активності спостерігались за дії неперервного ультразвуку інтенсивністю 0,2 та 0,4 Вт/см2. К+-ATP-азна активність інгібувалась неперервним ультразвуком всіх досліджених величин інтенсивності. Імпульсний ультразвук 2 та 10 мс не змінював показники Mg2+,Ca2+-ATP-азної активності, тоді як К+-ATP-азна активність достовірно змінювалась лише за дії імпульсного ультразвуку інтенсивності 0,7 та 1,0 Вт/см2, що ймовірно можна пояснити тепловим ефектом. Під час дослідження реконструйованого актоміозину з озвученим тропоніновим комплексом встановлено, що тропоніновий комплекс є найчутливішим до дії ультразвуку.
АТPазна активність актоміозину скелетних м’язів та маркери ушкодження тканин у крові щурів в умовах тривалої хронічної алкоголізації
Ю. В. Цейслєр1, О. М. Подпалова2, Н. Є. Нурищенко1, В. С. Мартинюк1
1ННЦ «Інститут біології», Київський національний університет
імені Тараса Шевченка, Україна;
e-mail: yuliya.tseysler@gmail.com;
2Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Київ, Україна;
e-mail: olgapodpalova@gmail.com
Досліджено АТPазну активність актоміозину скелетних м’язів, активність креатинкінази плазми крові як маркерного ензиму пошкодження тканин організму та показники ліпідного обміну в крові щурів в умовах хронічної 8-місячної алкоголізації. Показано, що, починаючи з двох місяців вживання етанолу, підвищується K+-АТPазна активність, а до 6 місяців знижується Mg2+-АТPазна активність актоміозину скелетних м’язів. З двох місяців вживання етанолу вірогідно зростає протягом усього періоду алкоголізації тварин активність креатинкінази крові. Одночасно підвищується вміст загальних ліпідів (в плазмі крові на 30, а в еритроцитарній масі на 65%). На триваліших термінах алкоголізації (4–8 місяців) вміст ліпідів у плазмі крові залишається підвищеним, тоді як в еритроцитарній масі повертається до контрольних значень. Вміст дієнових кон’югатів у плазмі знижується, а кількість кетонових похідних жирнокислотних залишків ліпідів збільшується, що вказує на пригнічення окремих ланок антиоксидантної системи, пов’язаних із детоксикацією гідропероксидів жирних кислот, і активацію процесів вільнорадикального пошкодження тканин. Вірогідних змін у вмісті продуктів пероксидного окислення в еритроцитарній масі на жодному етапі алкоголізації не виявлено.