Sandeep Soni¹, Mitra Basu², Priyanka Agrawal²,
Neeraj Kumar², Aseem Bhatnagar², Neelam Chhillar¹

1Institute of Human Behaviour and Allied Sciences, Dilshad Garden, India;
e-mail: nlmchhillar@yahoo.co.in;
2Institute of Nuclear Medicine and Allied Sciences (INMAS),
Defence Research & Development Organization (DRDO), Delhi, India

Вивчали ефект одноразового загального γ-опромінення і його вплив на секрецію різних клітинних компонентів, які можуть бути використані як біохімічні маркери пошкодження легенів з метою оцінювання гострого променевого ураження легенів. Дослідження проводили на щурах, яких опромінювали в дозі від 1 до 5 Гр (зі швидкістю – 0,95 Гр/хв). Бронхоальвеолярний лаваж (БАЛ) отримували від тварин контрольної та дослідних груп (впродовж 72 год після опромінення). У рідинах БАЛ аналізували активність лактатдегідрогенази (ЛД), кислої фосфатази (КФ), лужної фосфатази (ЛФ), також робили підрахунок клітин і вимірювали загальний вміст протеїну. Внутрішньогрупове і міжгрупове порівняння параметрів БАЛ за різних доз опромінення продемонструвало значну відмінність. Так, активність ЛД в інтервалі опромінення від 1 до 5 Гр (Р = 0,00) значно збільшувалась після 2 год опромінення з різницею r > 0,3. Активність ЛФ значно змінилась після опромінення дозами 3 і 4 Гр (Р < 0,05), тоді як КФ – в інтервалі 2–5 Гр (Р < 0,05). Загальний вміст протеїну також істотно змінився в досліджуваному інтервалі опромінення (Р < 0,00). Таким чином, дослідження БАЛ щурів після одноразового γ-опромінення показало, що ЛД, КФ, ЛФ, нейтрофіли, лімфоцити, загальна кількість лейкоцитів і загальний вміст протеїну чутливі до пошкоджуючого опромінювання і біохімічні показники їх істотно змінюються впродовж 72 год дослідження. Дійшли висновку, що біохімічні показники БАЛ можуть мати більш широке застосування у разі оцінки гострого ураження легенів за індукованого опромінення.