Tag Archives: діабет 2-го типу
Окисний стрес та виснаження пулу тіолів порушує процес загоєння перелому гомілкової кістки в молодих чоловіків із діабетом 2-го типу
Г. І. Фальфушинська1, О. І. Горин1, Д. В. Познанський1, Д. В. Осадчук2,
Т. О. Савчин3, Т. І. Крицький2, Л. С. Мерва1, С. З. Храбра1
1Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Україна;
2Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, Україна;
3Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, Україна;
e-mail: falfushynska@tnpu.edu.ua
Отримано: 5 травня 2019; Затверджено: 18 жовтня 2019
Цукровий діабет – метаболічне захворювання, яке супроводжується підвищеним ризиком переломів та порушує процес формування кісткової тканини. Метою нашої роботи було оцінити параметри окисного стресу, вміст металотіонеїнів (МТ), метаболічні зміни та ознаки цитотоксичності в крові молодих чоловіків з переломами великогомілкової кістки хворих на діабет 2-го типу (DTF-група) та які не мали відповідної патології (TF-група) у функціональному взаємозв’язку з показниками формування кісткової тканини. Вміст активних форм оксигену (АФО) визначали за допомогою специфічного флуоресцентного барвника дигідрородаміну, фрагментацію ДНК оцінювали використовуючи флуоресцентний барвник Hoescht 33342, активність каспази-3 вимірювали за допомогою ацетил-Asp-Glu-Val-Asp п-нітроаналіду. Інші показники визначали стандартними спектрометричними методами. Згідно з одержаними результатами діабет 2-го типу істотно впливав на загоєння перелому. Зміни показників в обстежених групи DTF були істотнішими порівняно з групою TF. У пацієнтів TF- та, особливо, DTF-груп перелом кістки зумовлював значне пригнічення активності та/або зменшення рівня антиоксидантів узгоджено зі збільшенням ознак окисного ушкодження. Перелом гомілкової кістки також детермінував групово-специфічні зміни вмісту металотіонеїнів. Зокрема, у пацієнтів групи TF за перелому вміст МТ збільшувався, тоді як діабет спричиняв зменшення показника. Також у групі DTF істотно зменшувався і вміст іншого клітинного тіолу – глутатіону (на -64%). Перелом великогомілкової кістки призводив до прояву ознак цитотоксичності, в тому числі збільшував активність лактатдегідрогенази (ЛДГ), холінестерази та каспази-3 – ключового ефектора апоптозу в остеокластах. Активність лужної фосфатази та вміст кальцію як показників ефективного процесу ремоделювання кісткової тканини зростали лише у TF-групі. До найвагоміших показників для диференціації груп належать концентрація АФО, активність каспази 3, глутатіонтрансферази і ЛДГ, які, в основному, асоціюються з групою DTF. Відтак, діабет 2-го типу порушує процес загоєння кісткової тканини за умов тривалого окисного стресу та виснаження клітинного пулу тіолів, які зумовлюють ініціацію апоптозу та фрагментацію ДНК. Одержані результати відображають функціональний взаємозв’язок між посиленням окисного стресу та пригніченням маркерів ефективного ремоделювання кістки і є підґрунтям для подальших досліджень з вивчення ролі про- та антиоксидантів у загоєнні кісток.
Серцево-судинні захворювання у хворих на цукровий діабет 2-го типу: гомоцистеїн як маркер запалення
Ashok Sahu1, Trapti Gupta2, Arvind Kavishwar3, R. K. Singh4
1MGM Medical College Indore, Jabalpur, India;
e-mail: asahu888@gmail.com; asahu888@yahoo.co.in;
2NSCB Medical College, Jabalpur, India;
3Regional Malaria Research Centre of Tribal (ICMR), Jabalpur, India;
4Chirayu Hospital, Bhopal, India
Вважається, що запалення відіграють певну роль у патогенезі серцево-судинних захворювань; вимірювання маркерів запалення дозволяє покращити оцінку ризику серцево-судинних захворювань (ССЗ). Гіпергомоцистеїнемія корелює з виникненням тромбів, інфарктів й інсультів, хоча неясно, чи є гіпергомоцистеїнемія незалежним чинником ризику для цих умов. У роботі досліджували роль гомоцистеїну у хворих на діабет із ССЗ в Індії, штат Мадх’я-Прадеш. Досліджували дві групи хворих на діабет (типу 2): група І (n = 50) – без ССЗ і група ІІ (n = 50) наявність ССЗ доведена методом ангіографії. У сироватці крові вимірювали С-реактивний протеїн (YS-CRP), фібриноген і ліпопротеїн (а). Також вимірювали вміст гомоцистеїну, глюкози в плазмі, швидкість зсідання еритроцитів та концентрацію глікозильованого гемоглобіну. Рівень екскреції альбуміну і кліренс креатиніну вимірювали в сечі для оцінки роботи нирок. Показано, що рівні гомоцистеїну та інших маркерів запалення були значно підвищені в групі II (n = 50) в порівнянні з групою I. Спостерігали кореляцію між гіпергомоцистеїнемією та маркерами запалення в пацієнтів із порушеною функцією нирок. Дійшли висновку про те, що порушення функції нирок є ключовим фактором, який впливає на рівень гомоцистеїну.